Адаптація культурна. Що таке культурна адаптація?

Адаптація культурна — 1) процес культурного пристосування особистості до умов конкретного культурного середовища, що визначає певні характеристики культурного буття; 2) внутрішнє прагнення особистості до удосконалення; 3) активна взаємодія людини з культурним середовищем, етнокультурою, що визначає поведінку людини; 4) результат взаємодії у системі «людина — культурне середовище»; 5) мета, до якої прагне організм, оскільки людина — це біосоціальна і культурна істота, елемент культурної макросистеми; функціональний культурний стан як комплекс, що створює можливість культурної діяльності; адекватний вплив індивіда на культурне середовище. Адаптація культурна — це культурно-психологічні механізми, що формують стереотипи культурної поведінки та сприйняття певного типу культурного спілкування, належність до певної етнокультурної групи, використання можливостей певного суспільства, в якому діють традиційні установи культури. Культурна адаптація пов’язана з такими механізмами адаптації, як комунікація, цінності, норми, ідентифікація, традиції, фольклор, освіта, релігія, сім’я, родинні зв’язки. Сутність культурної адаптації полягає у забезпеченні захисту індивіда в інформаційному просторі; впливі соціокультурного середовища на особистість в умовах постійної мінливості суспільства. Інформаційна модель передбачає підтримку етнічної ідентичності за рахунок відновлення етнічної культури, що є символом етносу; забезпечення адаптації етносу до нових соціально-культурних, соціально-політичних та економічних умов, вироблення необхідних культурних звичок з урахуванням специфіки розвитку певного етносу. В основі культурної адаптації лежить принцип комплементарності (схожості життєвих настанов) та стереотипів поведінки, які виникають у процесі історичного розвитку. Культурна адаптація відбувається у контексті певної етнічної групи, що являє собою тип культурної спільноти, детермінованої історичними та символіко-культурними атрибутами етнічної ідентичності. Культурологічна парадигма розглядає адаптацію людини у двох аспектах: з позицій традиціоналізму та адаптованого діючого принципу, культура формує людську індивідуальність. Традиція як форма культурної адаптації, оскільки пов’язана з різними станами самої культури, є механізмом, який завдяки селекції життєвого досвіду, його акумуляції і просторово-часовій трансмісії дає змогу досягти необхідної адекватної поведінки для існування соціальних організмів стабільного суспільства.

Традиції як адаптивний механізм представляють собою звичаї, ритуали та ін. стереотипізовані форми людської діяльності. Культурна адаптація дає змогу пристосуватися до загальної системи цінностей народу як своєрідної семантики основних сфер його життєдіяльності та розвитку. В основі культурної адаптації — культурно-етнічний код нації, до якого пристосовується індивід. Попри всі суспільно-політичні катаклізми, культурна адаптація відбувається завдяки тому, що функціонують певні інституціональні структури, наприклад культурно-освітні товариства, освітні і культурні установи, зберігаються певні традиції (виховання дітей), які передаються через механізми умовного рефлексу, сигнальної спадковості. Ці традиції засвоюються членами певної спільноти в процесі етнізації, становлення та розвитку в особистостях таких якостей, що відображають особливості певної національної спільноти. На першому етапі культурної адаптації особа засвоює етнокультуру у вигляді спресованого досвіду минулих поколінь, що має вигляд матеріалізованого, опредмеченого, речового світу і комплексу психологічних особливостей сприйняття навколишнього світу та спілкування, які стають органічним змістом самої особи. На другому етапі особа, володіючи в т. ч. і знаннями про культуру інших етносів, здатністю до практичного сприйняття навколишнього світу та інформації про нього, сприймає вплив етнокультури більш вибірково. В результаті культурної адаптації реалізуються можливості для культурної акультурації, культурних змін, які відбуваються в результаті контакту з іншими етнічними особами. У процесі адаптації особа набуває здатності бачити іншомовний світ, один і той же спосіб його категоризації, систематизації, типізації, завдяки чому виявляється тотожність засобів інтепретації природного соціального світу, їх етнічна схожість. Все це дає змогу провести процес ототожнення особи з певною етнічною спільнотою, що розгортається як переживання особою укоріненості в цю спільність, відчуття себе його частиною, оскільки відбувається процес самоідентифікації, усвідомлення себе членом певної етнічної спільноти, з’ясування свого місця серед інших спільнот, своєї позиції в системі міжетнічних відносин. Культурної адаптації досягають за умови етнокультурної компетентності особи, її здатності вільно орієнтуватися у світі значень етнокультури, користуватися нею у своєму житті, що дає змогу людині формувати свою поведінку всередині певної культури і одночасно відчувати її кордони, початок світу іншої культури. Певні механізми культурної адаптації формуються за допомогою таких соціокультурних регуляцій, як мораль, право, релігія, ідеологія, економічне регулювання тощо.

Адаптація культурна. Що таке культурна адаптація?

Комментарии закрыты.