Аналіз твору Вірджинії Вульф «Місіс Делоуей»

Аналіз твору Вірджинії Вульф «Місіс Делоуей»

У цьому романі письменниця реалізовує принципи зображення людини й життя, викладені у статті «Містер Бенкет і місіс Браун». З миттєвостей буття вона прагне передати тремтливий рух, у якому перебувають її герої, складність людської натури, «переливи реальності».
Роман вибудований як потік відчуттів, спогадів, «потік свідомості» героїв — Клариси Делоуей, Сиптимуса Сміта, Пітера Волта, і як потік подій, що відбуваються впродовж одного дня. Якраз крізь призму одного з днів червня 1923 року відтворено життя міcіс Делоуей і окреслені контури епохи. Люди, які пережили Першу світову війну, опинилися в іншій реальності, ніж ті, хто вступав у життя і жив у передвоєнні роки. Вони втратили відчуття стабільності, змушені були переглянути колишні цінності, стати свідками руйнування традиційних соціальних і моральних орієнтирів. Сприйняття світу стало іншим.
Фіксуючи рух Клариси Делоуей у просторі (вулиці Лондона) і часі (червневий день 1923 року), авторка створює її образ, образ її життя. Одна за одною спливають хвилини, квартал за кварталом проходить на своєму шляху місіс Делоуей. Одночасно спливає все її життя. Кожна миттєвість концентрує в собі повноту буття, бо пережите не вмирає: можна розливати чай, іти вулицею, сидіти у парку, розмовляти, переживати своє дитинство, юність, кохання і втрати.
З кожною сторінкою образ Клариси набуває все чіткіших контурів. І водночас він немов розчиняється у вуличному натовпі, в людському потоці, робить місіс Делоуей піщинкою великого міста.
Роман не поділений на глави й частини. Всі події, що відбуваються впродовж дня, спрямовані до єдиної цілі — до званої вечері в будинку Делоуеїв. Головниі персонажі твору — незнайомі між собою Клариса Делоуей і Септімус Сміт.
У цьому романі є багато спільного з романом Дж. Джойса «Улісс». Один день — це панорама всього життя. Крім того, Вірджинія Вульф, виступаючи проти письменників-«матеріалістів», докоряючи їм за пристрасть до всього «зовнішнього», сама не відмовляється від зображення середовища, в якому живуть і діють герої, від використання деталей, що увиразнюють судження про особливості їхньої поведінки і світосприйняття. Авторка розкриває в романі передісторію персонажів, згадує про їх заняття і схильності. Все це розчинено в потоці думок, відчуттів.


Багато в романі чудових пейзажів Лондона: парки й вулиці, вітрини магазинів і пам’ятники, контрасти міста, атмосфера післявоєнної доби. Мчать автомобілі, автобуси, блимають вогні реклами, вуличний оркестр виконує пісеньку — усе це Клариса бачить, чує, відчуває: «життя, Лондон, цю мить червня». Вона володіє тонкою інтуїцією, пам’яттю почуттів, «пам’яттю серця». Свій шлях вулицями Лондона долають і її чоловік Річард Делловей, донька Елізабет, друг Пітер Волш, Септімус Сміт, з яким вона не знайома.
Образ Сміта особливо важливий у здійсненні авторського задуму: «показати життя, смерть, розум і божевілля, піддати критиці соціальну систему». Сміт — учасник і жертва війни. Важка контузія, ще важчі спогади про пережите викреслюють його з нормального життя. Він бачив смерть і страждання, загибель своїх фронтових товаришів. Війна вбила в ньому здатність відчувати, його переслідують жахливі спогади, видіння, що спонукає його звести рахунки з життям, викинувшись з вікна.
У долі й загибелі Септімуса Сміта, про якого Вірджинія Вульф пише як про другий аспект особистості Клариси, реалізується те, що місіс Деллловей придушує в собі. Їх об’єднують самотність, страх перед життям, прагнення покінчити з ним. Місіс Делловей пливе за течією світських умовностей, підкоряючись їм. Гостро переживає відчуження доньки. Шлюб із Річардом Делловеєм не ущасливив її. Попри те що проблема духовної кризи центральна в романі, у ньому недвозначно стверджується ідея подолання «смерті духу».

Аналіз твору Вірджинії Вульф «Місіс Делоуей», про що твір Місіс Делоуей, вірджинія вульф Місіс Делоуей короткий зміст

Комментарии закрыты.