Аналіз твору Герберта Велса «Машина часу»

Аналіз твору Герберта Велса «Машина часу»

Вперше роман було оприлюднено в часописі «Нью-ревю» впродовж січня—травня 1895 року під назвою «Повість мандрівника в часі». У травні того самого року твір, який мав уже заголовок «Машина часу», вийшов окремим виданням одночасно в Англії і США. Автор вилучив із книжкового варіанта один епізод — розповідь про ще одну зупинку мандрівника в часі, протягом якої він зустрівся з останніми нащадками людини. Ці жалюгідні маленькі й безбарвні створіння були їжею для якихось величезних комах.
У своєму творі Г. Веллс змальовує подорож людини в часі, коли наука ще базувалася на лінійному його потрактуванні, оскільки перші відкриття про відносність часу, про взаємовпливи хроносу й топосу датовані початком ХХ ст.
Роман «Машина часу» переносить читача до дев’ятого тисячоліття. Герой (Мандрівник у Часі) здійснює переліт на власноруч сконструйованій машині часу в майбутнє. Він уявляє собі світ майбутнього щасливим і радісним, однак, опустившись на Землю, бачить суперечність між тими, хто працює в поті чола (мавпоподібні мороки), й тими, хто живе плодами праці інших (тендітні, але нежиттєздатні елої). І ті й інші деградували. Щоночі, піднімаючись на поверхню з-під землі, де вони працюють у шахтах, мороки п’ють кров елоїв, угамовуючи голод. На відміну від інших письменників-фантастів, прихильників технічного прогресу, Веллс не пророкує людству світлого майбутнього, не змальовує щасливих землян, позбавлених необхідності виконувати «чорну» роботу. Він доходить песимістичного висновку про неминучість виродження людства як біологічного виду, про загрозу вичерпаності і приреченості цивілізації на Землі, акцентує на необхідності змінити недосконалий світоустрій, інакше людям загрожують деградація і загибель. Мандрівник у Часі бачить цілковитий занепад колись могутньої цивілізації. Ніщо в примітизованих нащадках землян не нагадує про багатотисячолітній розвиток біологічного виду.


Попри похмурі та чорні фарби, якими користується Г. Веллс, змальовуючи майбутнє людства, він також вдається і до зображення доволі сентиментальної і чистої любовної пригоди Мандрівника у Часі. Вона завершується трагічною загибеллю милої безпорадної жінки і перемогою мужнього й розумного вченого над виродженими нащадками, його поверненням у свій час.
Роман «Машина часу» приніс Веллсу перший успіх і відкрив світові жанр наукової фантастики, якому судилося стати одним із найпопулярніших у ХХ ст.
Наступні романи письменника створені в тому самому ідейно-тематичному і жанрово-стилістичному полі.

 

Аналіз твору Герберта Велса «Машина часу», герберт уеллс війна світів критика

Комментарии закрыты.