Аналіз твору Джеймса Джойса «Джакомо Джойс»

Аналіз твору Джеймса Джойса «Джакомо Джойс»

Дж. Джойс здобув визнання читачів як представник реалізму, а його «Дублінців» порівнюють з оповіданнями А. Чехова. Попри те, він свідомо обирає шлях модернізму. Першим його твором, написаним у руслі «потоку свідомості» (розкриття душевного стану персонажів, швидкої зміни їх переживань, роздумів, інтуїтивних осяянь, несвідомих асоціацій через внутрішній монолог, часто позбавлений логічних зв’язків між смисловими блоками), є психологічне есе «Джакомо Джойс» (1914). Поняття «потік свідомості» запозичене літературознавством із психології та філософії, конкретно — із книги Вільяма Джеймса «Наукові основи психології» (1980), у якій він порівняв свідомість людини з плином ріки, потоку: одна думка змінює іншу, оскільки людина під враженням запахів, звуків та інших зовнішніх «подразників» миттєво «перемикає» плин думок. У літературознавстві здавна існувало поняття «внутрішній монолог» героя. Літературу «потоку свідомості» Т. С. Еліот назвав літературою, написаною єдиним сучасним методом. У гіперболізації, універсалізації полягає принципова відмінність «потоку свідомості» від внутрішнього монологу, який використовували Сервантес, Вольтер, Бальзак, Драйзер, Хемінгуей, Шолохов. Однак у їх творах внутрішній монолог був лише літературним прийомом, а не методом, а тим більше композиційним стрижнем художнього твору. Дж. Джойс використовує «потік свідомості» як літературний метод, роблячи своїм творчим кредо увагу до внутрішнього світу людини, її психології.


З публікацією «Джакомо Джойса» пов’язана майже детективна пригода. Понад чверть століття минуло від смерті автора, коли відомий джойсознавець Р. Еллан перекупив цей шедевр у якогось колекціонера — європейця, який не захотів назвати своє ім’я. Це сталося 1968 р.
У цьому психологічному есе автор художньо відтворив (творчим методом «потоку свідомості») реальний епізод свого життя, коли він, зрілий уже чоловік, закохався у свою ученицю, молоду італійську єврейку Амалію Поппер, яка брала у нього уроки англійської. Іронізуючи над двадцятирічною різницею у віці, він жартома називає ліричного героя — Джакомо, натякаючи на знаменитого «серцеїда» Казанову. Крім того, варто зауважити, що події розгортаються переважно в Італії, де англійське «Джеймс» має італійський відповідник — «Джакомо», а тому Джойса в Італії і справді називали б Джакомо. Отже, епізод приватного життя письменника, коли він був закоханим і щасливим, знайшов свою трансформацію у шедеврі світової літератури.
Дж. Джойс писав тільки про Ірландію. Місцем дії в його оповіданнях, романах «Портрет художника замолоду» й «Улісс» є Дублін. Образ Ірландії — основний у художній палітрі Джойса. Створюючи його, він творив модель світу.

Аналіз твору Джеймса Джойса «Джакомо Джойс», джакомо джойс характеристика героїв, авторська позиція в психологічному есе джакомо джойс, джакомо джойс аналіз, психологічне есе джакомо джойс його автобіографічний характер, символіка тексту твору джакомо джойс, сюжет твору джакомо джойс відображає, джерелом написання твору джакомо джойс послужило, джакомо джойс план твору

Комментарии закрыты.