Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма» («Ферма тварин»)

Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма» («Ферма тварин»)

Написаний у 1943 р., твір побачив світ у 1945 р. Його відмовилися друкувати в Англії та Америці (у ньому чітко простежувалася сатира на сталінізм).
Якось у селі Джордж Орвел побачив хлопчика, що гнав дорогою коня, б’ючи його лозиною щоразу, як той намагався звернути вбік. «Мене вразила думка, — згадував він, — що, якби лише тварини усвідомили свою силу, ми не змогли б панувати над ними. І що люди експлуатують тварин майже так само, як багаті експлуатують пролетаріат». У картині із сільського життя максималіст та ідеаліст Джордж Орвел побачив гостру сатиру на «казармений комунізм», сталінщину. У своєму творі він, не ховаючись за метафорами, оповідає про новітню брехню, що прагне заволодіти світом і Людиною, про брехню, замасковану під величну правду.
Домашні тварини, усвідомивши власну силу і те, що людина їх нещадно експлуатує, проганяють хазяїна з ферми і починають нове життя — вільне і справедливе. З кожним днем вони відчувають, як щоразу щось змінюється. Вони навіть не можуть сказати що, адже наче вчора на стіні було сім заповідей нового життя, а сьогодні вже стало шість. Однак чи було це насправді, чи лише здалося простому роботязі — коню Боксерові? Чи правда, що гасло «Тварини не мають уживати спиртного надмір» колись звучало коротше? Хто знає. Звільнившись від людської кабали, наївні та прості тварини потрапляють у ярмо ще небезпечніше, болючіше і незрозуміліше, бо це ярмо своїх над своїми. Коли на війні солдат знищує чужинців, це ще можна зрозуміти. Та чим виправдати систему, в якій людину нищить і зраджує вчорашній друг? І не заради високої мети, а мішка гнилих яблук чи відра молока. Сьома заповідь «Усі тварини рівні» поступово і непомітно набуває значення: «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших».
За сатирою на несправедливу сучасність проступає відчай автора. Він ненавидів імперіалізм, йому був противний фашизм, проти якого боровся зі зброєю в руках. Письменник розумів лицемірство «лівих»; його надії, спрямовані на Схід, також розбилися об реальність. І все-таки пафос «Ферми тварин» вселяє усвідомлення безсмертя, тому що людство ніколи не відмовиться від боротьби за щастя і справедливість. А той, хто спробує узурпувати право на безконтрольне керівництво, «монопольну істину», асоціюватиметься зі свиньми з орвелівської казки. Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма» («Ферма тварин»)

У цьому творі багато запитань — прямих і риторичних. Відповіді на них, що начебто ховаються за алегоричними образами, прості і зрозумілі. Кожен знає ці відповіді, але не кожен може собі в цьому зізнатися. Чому створений тваринами на фермі ідилічний устрій, коли «кожен на фермі віддавав справі все, що міг» і «ніхто не крав, не сперечався через зайвий шматок, а суперечки, бійки і взаємні заздрощі, звичні у старі часи, майже зникли», зазнав краху? Чому свині, яких автор називає найрозумнішими на фермі, починають жорстоку тиранію щодо таких, як і вони, свиней? Чому кнур Наполеон, плекаючи переворот, добирає найкращих представників із свинської молоді і сам починає займатися їхнім вихованням? І чому страшно стає не від опису жорстокої розправи над молодими поросятами, нібито «ворогами народу» і прибічниками Сніжка (головного ворога диктатора Наполеона), яких «убили тут-таки на місці» (хоча на фермі після вигнання господаря не вбивали навіть пацюків), а від страшної метаморфози шостої заповіді, що первісно гласила: «Тварини не мають убивати собі подібних», а потім була переформульована: «Тварини не мають убивати собі подібних безпричинно»? Очевидно, тому, що причину можна завжди знайти. Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма» («Ферма тварин»)
«Скотоферма» («Ферма тварин») пропонує відповіді на ці питання. Цей твір важко назвати алегоричним, хоч формально основним використаним у ньому прийомом є алегорія. Вона настільки прозора і недвозначна, що не дає підстав зарахувати твір до жанру казки, адже він подає страшну правду сучасності, розкриває глибинну сутність людини, яка намагаєтсья сховатися під маскою благочинності й добропорядності.
Цим твором Джордж Орвел наголошує, що в людській природі є щось тваринне. Однак є в ній і людське єство — те, що робить людину Людиною навіть на останній межі найвищого розпачу і найтяжчого болю, коли смерть видається жаданим щастям порівняно із життям. Людина стає свинею внаслідок власного вибору.

Дійови особи твору Джорджа Орвела «Скотоферма» 

Основними героями «Скотний двір» є свині.

Пророком повстання тварин, під яким автор мав на увазі В. Леніна, є борів Старий Майор. На відміну від інших свиней мрією Майора була свобода тварин, що робить його скоріше позитивним персонажем. Переказаний їм сон про загальну рівність тварин без людей з’явився приводом до повстання тварин.

Наполеон є одним з головних героїв повісті. На початку він – герой, лідер повстання, один з основоположників філософії тварин Анімалізму. Після революції він захоплює одноосібну владу, використовує власний репресивний апарат в особі лютих собак, страчує тварин, на яких падає звинувачення в інакомисленні. Агресивний Наполеон, без сумніву, є копією І. Сталіна, під час правління якого створювався аналогічний культ.

Ще один з лідерів повстання – це кабан Сніжок. До захоплення Наполеоном влади Сніжок постійно сперечається з ним і користується довірою тварин. Сніжок є автором ідеї будівництва вітряка на фермі, який полегшить важку працю тварин на фермі. Необхідно відзначити, що даний проект є аналогом індустріалізації в СРСР в 20-х роках 20 століття. Після узурпації влади Наполеоном Сніжок виганяється з ферми. У повісті Сніжок є відсиланням до Троцького, що програв політичну боротьбу Сталіну.

Серед свиней також вартий згадки Верескун. Верескун відповідальний за пропаганду на фермі, він постійно вихваляє «наймудріші» дії Наполеона: «Дехто говорив про верескунів, що він здатний перетворити біле в чорне і навпаки». Щоб виправдати деякі дії Наполеона, що суперечать принципам Анімалізму, Верескун час від часу виправляє, а пізніше і викреслює деякі з заповідей тварин.

Люди в повісті «Скотний двір» є другорядними персонажами, вони символізують цілі країни.

Містер Джонс, старий господар ферми, уособлює Російську Імперію. Саме занепад Імперії, який автор зобразив у вигляді пияцтва Джонса, послужив поштовхом для повстання.

Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма» («Ферма тварин»), Скотоферма головні герої, джордж оруэлл скотоферма, скотоферма композиція, скотоферма сюжет, скотоферма ідея твору, дійові особи скотоферма, Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма»

Комментарии закрыты.