Анкетування. Що таке анкетування?

Анкетування (франц. enquеte — розслідування) — вид опитування, за якого спілкування дослідника і респондента опосередковано анкетою (див.: Анкета); поширений у практиці прикладної соціології оперативний спосіб збирання первинної інформації. Питання, що містяться в анкеті, респондент інтерпретує самостійно, він формулює відповідь і фіксує її способом, вказаним у тексті анкети або поясненим анкетером. У XVII ст. (період розроблення У. Петі і його прихильниками т. зв. політичної арифметики) анкетування називали процесом систематичного збирання емпіричних даних за допомогою формулярів (набір питань). Оскільки наукових принципів анкетування не існувало, воно полягало у систематизації даних з метою стандартизації відомостей, отриманих різними методами збирання первинної інформації. За низької письменності населення анкетування проводили досвідчені люди (експерти). До середини XIX ст. у багатьох містах Європи існували товариства прихильників анкетування, оскільки обґрунтування висновків комісій органів державної влади потребувало розширення емпіричної бази. Зі зростанням освіченості населення поширювалися і анкетні опитування. При процедурі анкетування слід забезпечити спокійну обстановку, зручне розміщення респондентів, що дасть змогу їм самостійно відповісти на питання, мінімізувати відволікаючі чинники. Анкетування залежно від кількості опитуваних поділяють на групове (одночасне опитування колективу, групи людей) й індивідуальне (одноразове анкетування лише одного респондента). Другий різновид анкетування, виділений за цим критерієм, частіше є роздавальним. Його перевагою є те, що респондент має більше часу для обдумування відповідей, однак існує можливість включення сторонніх чинників (розмови з близькими, друзями і т. д.) та заміни респондента.

Контакт анкетера і респондента обмежується ввідним інструктажем про правила заповнення анкети при врученні її респонденту, контрольним переглядом заповненої анкети і з’ясуванням виниклих у респондента питань при поверненні анкети, на відміну від групового анкетування, в процесі якого відповіді на складні питання можуть бути отримані «тут і зараз». За способом розповсюдження виокремлюють: роздавальне анкетування (анкету вручає і забирає у респондента анкетер); поштове анкетування (анкету розсилають поштою); пресове анкетування (анкету публікують в газеті або журналі); телетайпне анкетування (розповсюдження і збирання анкет із використанням телетайпно-телеграфного зв’язку). За формою спілкування анкетера і респондента розрізняють очне анкетування (респондент заповнює анкету у присутності анкетера) і заочне (анкети роздають респондентам, які заповнюють їх самостійно і віддають анкетеру в обумовлений термін). Основною перевагою анкетування як методу збирання соціологічної інформації є мінімізація впливу дослідника на респондента, недоліками — відсутність допомоги з боку дослідника при відповіді на складні питання (при заочному анкетуванні), неможливість контролювання дослідником впливу на відповіді респондента найближчого соціального оточення.

Анкетування. Що таке анкетування?

Комментарии закрыты.