• Гороскоп 2016

Байки. Український фольклор. Конспекти лекцій

Байки. Український фольклор. Конспекти лекцій

До коротких оповідних жанрів належать народні байки, що мають алегоричний зміст та дидактичний характер. Як і казки, вони мають захоплюючий гострий сюжет, напружений конфлікт, швидке розгортання дії. Народні байки — прозові, тоді як літературні твори цього жанру — переважно віршовані. Вони мають зачин, тут діють ті самі персонажі, що й у казках, — звірі, птахи, комахи, рослини та ін.

Народна байка — невелике прозове оповідання повчального змісту.

Байка була однією з перших форм художнього мислення людини. Передавали її від покоління до покоління усно, змінюючи і вдосконалюючи. Про популярність жанру свідчать записи окремих сюжетів на клинописних шумерських дошках (ІІІ—І ст. до н. е.). Деякі з них називають Езоповими, за ім’ям давньогрецького байкаря.
Байки значно коротші від казок, бо розповідають тільки про одну подію. В образах птахів, тварин, комах зображено людей, їхні характери, вдачу, стосунки. Байка завжди містить повчальний висновок, тому є досить ефективним засобом впливу на мораль і поведінку людини у суспільстві, родині. Наприклад, Езопова байка про Лисицю і Ворону застерігає — не можна бути занадто довірливим, особливо з тими, хто, вихваляючи, намагається здобути прихильність. Вони роблять це з корисливих міркувань і при нагоді неодмінно обдурять. Подібна мораль є і в українських народних байках.

У байці зазвичай відсутні метафори, її мова проста, близька до розмовної; слова і словосполучення вжито у прямому значенні, що сприяє виразності, точності викладу.
Поетику народної байки досліджували О. Потебня («Із лекцій з теорії словесності: Байка. Прислів’я. Приказка», 1894), В. Гнатюк («Українські народні байки», 1916), В. Крекотень («Байки в українській літературі ХVІІ—ХVІІІ ст.», 1963), М. Дмитренко («Байка», 2001) та ін.

Байки. Український фольклор. Конспекти лекцій

Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій

Комментарии закрыты.