Гейне Генріх. Основні твори. Біографія і творчий шлях

Гейне Генріх (1797—1856) — німецький поет, представник романтизму.

Автор книг: «Книга пісень» (1827), «Нові поезії» (1844), «Німеччина. Зимова казка» (1844), «Романцеро» (1851).

Народився в м. Дюссельдорфі. Навчався в університетах Бонна, Геттингена, Берліна. Друкуватися почав з 1817 р. У 1825 р. Гейне захистив дисертацію на ступінь доктора права. Поет багато подорожує, відвідує Ангію, Італію. Поетична збірка «Книга пісень» (1827) стала видатним явищем німецького прогресивного романтизму. У «Подорожніх картинках» (1826—1831) Гейне подає сатиричний опис феодальної Німеччини і всієї Європи з їх відсталістю, безправ’ям і філістерством. У цьому творі намічається перехід до реалістичної манери письма. У 1831 р. Гейне переїжджає до Парижа. На початку 30-х років захоплювався вченням французьких соціалістів-утопістів (Сен-Сімона). Поет із захопленням сприймає Липневу революцію у Франції. У 1831 р. він приїде до Парижа і залишиться тут назавжди. Повернутися в Німеччину не міг, оскільки на той час йому загрожував арешт за гострі політичні твори. Пізніше цього зробити не дозволила тяжка хвороба. У Парижі підтримує тісні стосунки з багатьма відомими людьми — Бальзаком, Жорж Санд, Андерсеном, Вагнером та ін. Згодом він встановить близькі стосунки з відомим політичним діячем Карлом Марксом. У творах цього періоду викривав феодалізм, монархію, філістерство, критикував релігію та ідеалізм. («Французькі справи», 1832; «Романтична школа», 1833; «До історії релігії і філософії в Німеччині», 1834). В 40-х роках Гейне виступає як реаліст-сатирик (зб. «Сучасні вірші», 1843—1844).

До останнього поет залишався непримиренним борцем проти будь-якої реакції. Популярним Гейне зробила поетична збірка «Книга пісень», куди увійшли твори раннього періоду. Провідна тема збірки — кохання. Історія нерозділеного кохання насправді — поетичне вираження трагічної самотності героя в світі. Романтичні сни тут поєднуються з реальністю, любовні фантазії сповнені простоти і природності. Кредо ліричного героя — щастя в коханні, та водночас є розуміння скороминучості почуттів. Тематично вірші Гейне перегукуються з фольклорними творами. Поет використовує й канонічні літературні жанри: сонет, баладу, романс. Ліричний герой Гейне страждає від нероз діленого кохання. Автор змальовує різні його почуттєві стани: тугу, яка переходить у світлу печаль, а згодом приходить розчарування й бажання жити одним життям із природою.

Гейне Генріх. Основні твори. Біографія і творчий шлях

Комментарии закрыты.