Гендерна соціологія. Що таке гендерна соціологія?

Гендерна соціологія — соціологічна дисципліна, яка виникла на основі соціологічної та гендерної теорій, досліджує явища, процеси, відносини, зв’язки тощо, пов’язані з гендером. Предметом вивчення гендерної соціології є питання гендерної ідентичності, гендерних стратегій, гендерних ролей, патріархального та егалітарного типу гендерних відносин, гендерної соціалізації, гендерної дискримінації, гендерної нерівності, гендерного розподілу праці, візуалізації гендеру тощо. Основні положення гендерної теорії сформувалися на перетині т. зв. жіночих досліджень із соціально-конструктивістським напрямом, який інтегрував надбання фемінізму та активно дискутує із сексистськими і біологізаторськими інтерпретаціями гендерних відносин, породжуючи науковий дискурс гендерної соціології. Історія становлення гендерної соціології тісно пов’язана із загальногуманітарним напрямом вивчення статі у її соціокультурних конструкціях. Соціальне дослідження проблем статі започаткували Дж. Міл, Сімона де Бовуар, Ф. Енгельс та ін.; гендерні відносини аналізувалися і в класичних соціологічних теоріях (К. Маркс, Е. Дюркгейм, Г. Зіммель, П. Бергер і Н. Лукман), але вони обмежувалися певною детерміністською лінією. Соціологічний аналіз став можливим завдяки розширенню поглядів на проблеми статі, відносини між ними, зрештою, на сам устрій суспільства, що конструює їх, підтримуючи гендерні відмінності. На позначення такого суспільного порядку Г. Рубін запропонувала поняття «система стать — гендер» у роботі «Обмін жінками: нотатки до “політекономічної економіки” статі» (1975). Для соціологічного розуміння гендеру його слід відокремити від традиційної «філософії статі» і від соціорольової теорії (Т. Парсонс), яка поняття ролі обґрунтовує біологічною статтю, більше легітимізуючи, ніж пояснюючи існуючий порядок. Так само поведінковим є поняття гендерного дисплею (І. Гофман). Гендерна соціологія покликана вивчати не функціональну доцільність ролей чи інтерактивне їх узгодження, а, як наголошує Д. Зіммерман, постійне відтворення гендеру, яке є неминучим, оскільки індивіди діють в умовах гендерного оцінювання, здійснюваного на основі гендерно різних інституційних засад. Сучасна соціологія лише недавно почала глибоко вивчати гендер, аналізувати його на теоретичному й емпіричному рівнях. Традиційний аналіз за статтю означає поділ досліджуваного масиву даних на жінок та чоловіків; як правило, всі соціологічні дослідження містять мінімально необхідні для цього параметри.

Поверховість такої стратегії полягає у фіксуванні виявленого становища та прагненні його логічно обґрунтувати. На відміну від цього гендерна соціологія передбачає врахування на всіх етапах соціологічного дослідження відмінностей у гендерних стратегіях респондентів, особливостях їх досвіду та компетенції, системах світобачення. Часто одиничний об’єкт аналізу інтерпретується за допомогою інструментів, властивих соціальній антропології, літературній і кінокритиці чи культурологічному аналізові. Така методологія є необхідною при дослідженні сфер соціальної реальності, які традиційно перебували поза увагою соціологів, оскільки буття оцінювалося з позицій чоловіка. Гендерна соціологія набуває ще одного методологічного спрямування: сприяти відновленню цілісності об’єкта соціального теоретизування через охоплення тяглості історії жінок, доповнення аналізу публічної сфери подіями в приватній тощо, а до традиції рефлексивної соціології гендерна соціологія додає проблематику «гендерно нейтрального дослідника».

Гендерна соціологія. Що таке гендерна соціологія?

Комментарии закрыты.