Екстремізм релігійний. Що таке релігійний екстремізм?

Екстремізм (лат. extremus — крайній) релігійний (лат. religio — побожність) — дотримання релігійних поглядів у крайній, як правило, ортодоксальній формі і нав’язування своїх переконань жорсткими, часто насильницькими методами з метою досягнення своїх релігійних цілей, поширення свого віровчення. Характерною ознакою релігійного екстремізму є проповідь своєї винятковості і переваги, ксенофобія. Іноді релігійний екстремізм набуває ознак клерикалізму і релігійного фундаменталізму. Однак ототожнювати їх не слід, оскільки фундаменталізм і клерикалізм не завжди виявляються в екстремістській формі. Релігійний екстремізм є реакцією фанатичних прихильників релігій на процес секуляризації, що супроводжується ослабленням впливу релігії на громадське життя, пристосуванням релігійних інститутів до змін, що відбуваються в суспільстві, модернізацією догматики і культу. Релігійний екстремізм може бути внутріконфесійним і міжконфесійним. Його прихильники виступають проти лояльності релігійних об’єднань щодо держави і змін, що відбуваються в суспільстві, проти одновірців, які не поділяють їхніх поглядів, проти інших конфесій і релігійних напрямів, вбачаючи в них загрозу своїй ідентичності і перешкоду поширенню своєї віри. Релігійний екстремізм спрямований проти світської держави, існуючого суспільного ладу, суспільних законів і норм, які регулюють державно-конфесійні відносини, його крайні форми зорієнтовані на теократичне правління. До нього вдаються у сфері політики, культури, міжнаціональних відносин.

Релігійний екстремізм є релігійною мотивацією або релігійним ідеологічним оформленням екстремізму політичного, націоналістичного та ін. Гасла, заклики, ідеологічні акції екстремістських релігійних організацій звернені до почуттів і забобонності людей, розраховані на некритичне емоційне сприйняття, сліпу відданість звичаям і традиціям, а дії, часом украй жорстокі, спрямовані на те, щоб посіяти страх, пригнітити супротивників психологічно, викликати шок у суспільстві (терористичні акції мусульманської екстремістської організації «Аль-Каїда» 11 вересня 2001 у Нью-Йорку і Вашингтоні, газова атака прихильників секти «Аум Сенріке» у токійському метро та ін.). Соціальною базою релігійного екстремізму є маргінальні і знедолені верстви суспільства, що відчувають незадоволення своїм становищем і непевність у майбутньому, побоюються втратити конфесійну або національну ідентичність. Релігійний екстремізм, як і інші форми екстремізму в суспільстві, сприяє соціально-економічним кризам і політичним потрясінням. Соціальні, політичні і етнократичні еліти і їх лідери використовують релігійний екстремізм для досягнення своїх корпоративних цілей і задоволення особистих політичних амбіцій.

Екстремізм релігійний. Що таке релігійний екстремізм?

Комментарии закрыты.