Емігрантська пісня «Ай виріс я, гарний хлопчик…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Емігрантська пісня «Ай виріс я, гарний хлопчик…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Пісня «Ай виріс я, гарний хлопчик…» є сумною розповіддю молодого чоловіка про вимушену еміграцію до Канади. Її композиція традиційна для сповідальних творів: пролог (складне життя буковинського селянина, радість якого пов’язана тільки з безтурботним дитинством і юністю), зав’язка (нарікання на нестатки, роздуми над власним становищем і прагнення знайти вихід, звертання за допомогою до агента), розвиток дії (облагодження справи, збирання в дорогу, прощання з родиною і матір’ю), розв’язка (пророкування нещасливого кінця на чужині).
Реалістичні події в пісні розгортаються стрімко, все зосереджено на вчинках персонажа, які передують роздумам над власним душевним станом:

Ай виріс я, гарний хлопчик, при своїй родині
Та й весело розвивавси в нас на Буковині.
А восени я вженивси, тяжче стало жити,
Бо ми мусіли обоє на панів робити.
А і став я та й думати, що маю робити,
Може, піду до Канади, краще стане жити.
Написав я до агента по щиру пораду,
Як я маю без паспорта їхати в Канаду.
Агент мені відписує на котрую днину,
Щоби-м мая тридцятого покинув родину.

Рефлексії пов’язані із самозаглибленням ліричного героя, котрий покидає рідну землю. Його охоплюють туга за родиною, що висловлено пестливою формою цього слова («родиночко») і кількаразовим риторичним звертанням до неї, страх перед невідомістю, який дає про себе знати в порівнянні «Як пішов я до Канади, як Юрій на муки» (йдеться про страдницьку смерть святого Юрія Побідоносця). Небажання полишати рідну землю, нехіть до мандрівки на чужину акцентовано повтором («Брав я річі не ріднії») і запозиченим з німецької мови словом «куфер»:

А прийшов той день майовий в суботу до днини,
Брав я річі не ріднії, попрощав родину.
Брав я річі не ріднії, взяв куфер у руки,
Як пішов я до Канади, як Юрій на муки.
Як прийшов я до Канади, знизенька вклонивси —
Прощай, моя родиночко, може, з ким сваривси.
Прощай, моя родиночко, та й ти, рідна мати,
Бо не знаю, чи вже прийду до тебе вмирати.

Пісня вражає реципієнта мінорним настроєм, ощадливим використанням художньо-зображальних засобів. Це лірична сповідь зболеної душі, ритмізоване народне оповідання з тужливою тональністю.

Емігрантська пісня «Ай виріс я, гарний хлопчик…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій

Комментарии закрыты.