Засоби масової інформації. Що таке засоби масової інформації?

Засоби масової інформації (ЗМІ) — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують оброблення та масове поширення інформації. Історично першим ЗМІ стала газета (італ. gazzetta — дрібна монета, якою у Венеції у XVI ст. платили за рукописне зведення про поточні події). Періодичні друковані видання (нідерландські «коранто», англійські «ньюзбук», французька «Ля Газетт») з’явилися в Європі у першій половині ХVІІ ст. У Росії виникнення преси датується 1702 («Ведомости» Петра І). Преса відображала політичні пристрасті й соціальні інтереси домінуючих у суспільстві груп, була трибуною, з якої вони проголошували свої ідеї та доктрини. Зміст перших періодичних видань охоплював біржові та політичні новини, відомості з життя «вищого світу», описи місцевих подій. З огляду на незалежність преси, яка виходила за межі, встановлені монархією та урядом, і поширення хвилі нових газет, політичних памфлетів було прийнято рішення про встановлення цензури. Контроль держави був не до вподоби новому класу буржуазії. Ідею незалежності преси від влади висловив англійський поет і політичний діяч ХVІІ ст. Дж. Мільтон: «Держава повинна керувати, а не критикувати мене». У 30-ті — 40-ві ХІХ ст. друковані новини стали доступними для більшості населення. У розвинутих країнах Європи і в США набула поширення дешева «копійчана» преса. Французька газета «Ля прес», англійська «Дейлі телеграф», американська «Сан» почали виходити масовими на той час накладами, враховуючи інформаційні вподобання аудиторії. Зважаючи на потреби і вимоги ринку, виробництво новин і газет дедалі більше набувало індустріального характеру.

На початку ХХ ст. було винайдено радіо, яке продемонструвало унікальну здатність об’єднувати жителів територій, відокремлених та ізольованих подіями Першої світової війни. В Україні перша радіопередача вийшла в ефір у 1924. Серед аудиторії радіослухачів переважало сільське населення, у якого довіра до цього джерела і на сьогодні досить стійка. Проведені у 90-х соціологічні опитування засвідчили, що у сільській місцевості радіо слухають частіше, ніж дивляться телевізор. Радіохвилі істотно скоротили час передавання новин з центрів на периферію. Столиці й великі міста наблизилися до малих населених пунктів, що сприяло подоланню не лише географічного, а й соціального простору. Синтезуючи зображення і звук, телебачення забезпечило користувачам ширші комунікативні можливості, створило недосяжний для інших ЗМІ «ефект присутності», ілюзію безпосередньої участі в політичних та культурних подіях. Завдяки телебаченню соціальний світ став прийнятним для споглядання. З кінця ХХ ст. дедалі більшої популярності набуває Інтернет — система комп’ютерів, з’єднаних у єдиний інформаційний простір. Він відкриває доступ до будь-яких розміщених у ньому баз інформаційних даних, дає змогу використовувати їх, обмінюватися даними, вступати в комунікацію з необмеженою кількістю осіб. До системи Інтернет підключені тисячі бібліотек, підприємств, органів управління тощо. Інтернету притаманний високий ступінь незалежності інформаційних пакетів, оскільки вони не підлягають цензурі. Попри суттєві специфічні відмінності, ЗМІ характеризуються низкою загальних особливостей: широта аудиторії, спрямованість та швидкість інформаційного впливу; інтенсивність, постійність і багатофакторність впливу; єдність інформаційного, виховного і пропагандистського впливів; різноманітність методів і форм впливу; доступність і динамічність інформації. Розвиток ЗМІ спричинив зміни в суспільній психології, способі мислення та світогляді людей. Вони є важливим чинником створення особистості нового типу з особливою психологією та поведінковими реакціями.

Засоби масової інформації. Що таке засоби масової інформації?

Комментарии закрыты.