• .

Казка «Названий батько». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Казка «Названий батько». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

У зав’язці казки «Названий батько» лаконічно повідомляється про надзвичайну бідність головних персонажів — трьох братів-сиріт («ні батька, ні неньки», «ні хазяйства, ні хати»), що змушені рятуватися наймами. Проте зустріч зі старим дідом, котрий став братам названим батьком, змінила їхнє життя.
Казка має глибокий морально-етичний зміст — у ній втілені погляди народу на правду, ставлення до тих, хто живе праведно чи неправедно. У центрі твору — старенький дід (названий батько). Його портретна характеристика, стисла, обмежена зазначенням віку («дід старий») і яскравою портретною деталлю («борода біла»), — традиційна для українського казкового епосу. Статечність старого засвідчує життєву мудрість, тому він без вагань береться навчати братів, як жити, з правдою не розминаючись. Одруживши їх, помандрував світом.
Основний зміст казки пов’язаний з «наукою» мудрого діда і тим, як дослухались до його слова названі сини. Мотив про трьох братів, де наймолодший виявляє значно більше мудрості, відваги, обов’язковості, ніж старші, досить поширений в українських народних казках. Старші брати — обмежені, ледачі. Вони передусім прагнуть задовольнити свої меркантильні інтереси: розбагатіти, жити в розкошах, нічого не роблячи. Висловлені бажання («та ще щоб були в мене воли та корови», «я б у млині сидів та й хліб мав би, поки мого віку») — яскраві оцінки їхніх характерів. Поступово брати стали заможними, «обросли» господарством. Багатство змінило їхні душі, перетворило на скупих і бездушних людей.
Змінилося і мовлення персонажів. По-різному звучить голос старшого брата на початку і наприкінці казки. Проста і спокійна інтонація його мовлення на початку твору згодом змінюється на грубість, пихатість, жорстокість, лайливість. Саме так відреагував він на прохання вбогого старця дати шматочок хліба. Байдужою реплікою відбувається і середульший брат. Як наслідок — покара за нечулість до знедоленої людини. Покарання названим батьком старших братів, які розминулися з правдою, виявилося жорстоким, проте справедливим.
В українських народних казках найменш талановитим і найбільш убогим завжди є наймолодший син. У казці «Названий батько» він одразу викликає симпатію до себе. Його бажання одружитися з гарною дівчиною, працювати в господарстві щиро, по совісті — зрозуміле й по-людському просте. Ставлення до праці — основний критерій його моральних чеснот. Молодий господар виявляє чуйність і доброту під час зустрічі з жебраком: щира і лагідна мова, доброзичливість, звертання «дідусю», готовність допомогти. Не пошкодував він і свого майна, щоб залікувати страшну рану зайшлого діда, і за це в нагороду отримав нову господу. Своєрідним моральним заповітом є слова аж тоді впізнаного батька: «Бачу, сину, що з вас трьох тільки ти не розминувся з правдою. Живи ж щасливо!». Фінал казки традиційний: зло покаране, добро торжествує.
«Названий батько» — соціально-побутова казка повчального характеру. Щоправда, вона не позбавлена фантастики. Чарівне у ній пов’язане з образом названого батька: від його погляду садиби старших братів спалахують вогнем, а згарище дворища найменшого брата перетворюється на нову хату. Та й сам названий батько «не дід був, а Правда людська».
Образ Правди людської фігурує в одному ряду з такими зооморфними (твариноподібними) та антропоморфними (людиноподібними) істотами, як Доля, Недоля, Злидні, Кривда, Щастя та ін. Походження цих образів пов’язують із повчаннями — жанром давньої української проповідницько-ораторської прози урочистого чи повчального змісту, у яких висловлювали настанови на боротьбу з життєвими труднощами, певну поведінку в суспільстві тощо.
Мораль казки прозора й зрозуміла: тільки чесне життя, невтомна праця, співчуття до ближнього і готовність прийти на допомогу тим, хто її потребує, заслуговують поваги. Справедливе, достойне життя ототожнюється не зі статками та маєтностями, а з духовними якостями людини, хай навіть і незаможної, казка пропагує вміння жити по правді, у злагоді з іншими людьми.

Казка «Названий батько». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій

Комментарии закрыты.