Неповне речення

Неповне речення

Неповними називають речення, в яких пропущено, тобто не представлено словом, один із структурно необхідних синтаксичних членів. Те, що в реченні пропущено необхідний член, можна встановити з наявності членів, синтаксично залежних від пропущеного елемента.

Наприклад, у реченні: Я купив англійську книжку, а ти – німецьку, слово німецьку є означенням до пропущеного слова книжка, яке, в свою чергу, є додатком до пропущеного присудка купив. Отже, наявність означення німецька вказує на пропуск структурно необхідних членів і дає можливість відновити їх з контексту.

Від неповних слід відрізняти обірвані речення: Я купив англійську книгу, а ти… На відміну від неповного речення, у цьому випадку думка лишилася незакінченою, структура речення незавершеною, встановити відсутні члени неможливо.

Неповне речення – це похідний варіант від повного. Але це не означає, що в тексті повний варіант завжди буде основним. Навпаки, дуже часто саме неповне речення вважається стилістичною нормою. Наприклад, у реченні: Продавав Свирид не все, що мав приробленого (Г. Тютюнник) відновлення пропущеного підмета Свирид у підрядному реченні буде стилістичною помилкою.
Неповними можуть бути різні типи речень – як двоскладні., так і односкладні: По праву руку в шах-заде сидів його візир Соколлу, по ліву руку – імам і поет (П. Загребельний) – неповне двоскладне речення з пропущеним присудком сидів-, Бо тут треба було певної вже кваліфікації, а найголовніше – поважності (Остап Вишня) – неповне односкладне безособове речення з пропущеним головним членом треба було.

 

Тире в неповних реченнях

У неповних реченнях пропущеним може бути будь-який член речення, але найбільше відчувається відсутність присудка чи підмета. На місці пропущеного члена речення часто ставиться тире: Суміжно десь в лісах жили будини, бобрів ловили в лісових озерах. На північ – неври, де тепер Полісся (Л. Костенко).

Неповне речення

Комментарии закрыты.