• .

Петефі Шандор. Біографія і творчий шлях

Петефі Шандор (справжнє прізвище — Петрович; 1823—1849) — угорський поет, актор, перекладач, революційний діяч.

Основні твори: «Витязь Янош», «Життя і смерть», «Легенда» (1844), «Угорщина», «Сонячна ніч», «Моя фантазія» (1845), «Я мрію про криваві дні…», «Кохання і свобода» (1846), «Коли ти муж, будь мужнім…», «До угорських політиків», «Судді, судді…» (1847), «Угорський народ», «У горах…», «Бойова пісня» (1848).

Шандор Петефі народився в Угорщині в невеличкому містечку Киш-Кереш у незаможній родині. Талановитий хлопчик рано почав навчатися, виявив неабиякі здібності. У п’ятнадцять років володів п’ятьма іноземними мовами, добре знав літературу. Через нестачу коштів змушений був залишити навчання і вирушив у мандри рідним краєм. Те, що він пережив і побачив під час подорожі (бідність, безправність народу), справило на нього гнітюче враження. З відчаю він вирішив податись у солдати, але жорстока муштра в австрійській армії підірвала і без того ослаблене здоров’я юнака. Після служби Петефі стає мандрівним актором. У подорожах провінціями він бачить одне й те саме: його рідний народ стогне під подвійним ярмом угорських та австрійських феодалів. У 1842 р. виходять друком перші вірші Петефі, які одразу привернули увагу найвизначнішого поета Угорщини М. Верешмарті, але по-справжньому він міг заявити про себе тільки 1844 р., коли у відчаї від холоду й голоду поніс продавати свої вірші у Пешту. Помітивши талант хлопця, в одному з часописів Петефі запропонували посаду помічника редактора. Тепер він зміг присвятити себе роботі і творчості. Один за одним з’являються його сатиричні твори, де він висміював світ багатих. Зміст творів Петефі викликав невдоволення місцевої знаті. Поета переслідують, твори його піддають жорстокій критиці. Петефі не витримує цькування й залишає службу. У 1846 р. Петефі стає засновником першої революційної організації в Пешті — «Товариство десяти». Він пророчо передбачає час великих революційних потрясінь, які пройдуть Європою, веде активну революційну пропаганду у себе в країні, вимагає відокремлення Угорщини від Австрії. У 1848 р. Петефі вступає до лав угорської революційної армії. У 1849 р. улюблений поет угорців загинув на полі бою. Останки його не були знайдені. Угорський народ довго не міг примиритися зі смертю свого національного поета і захисника, тому навіть через десять років після Шегешварської битви можна було почути легенду про те, що Петефі нещодавно бачили живим. Творча спадщина Петефі є вершиною угорської поезії. Поет-новатор використовував живу народну мову, збагатив літературу кращими зразками усної народної творчості. Поет оперативно реагував на всі події, що відбувалися в його країні. Вірші Петефі глибоко патріотичні, сповнені любові до свого народу, зрозумілі кожному пересічному читачеві. «Я завжди писав і пишу так, як відчуваю і думаю…, і роблю це тому, що вважаю поезію не аристократичним салоном…, це — храм, куди можна зайти в постолах і навіть босим», — відповідав поет тим, хто звинувачував його у непоетичності мови й тематики. У творах Петефі відображена тяжка доля угорського народу та його боротьба за незалежність. Поезію Петефі іноді називають «календарем подій». Громадянські мотиви є основними в його творчому доробку. Мотиви народного життя у повісті у віршах «Витязь Янош» тісно переплетені з елементами народної казки. Петефі широко використовує фольклор угорського народу: казки, пісні, балади. Герой поеми Янчі Кукурудза — казковий богатир, що долає велетнів, грифів, драконів. Сільський хлопець, пастух, сповнений найкращих чеснот: він добрий, сміливий, волелюбний, вірний своєму коханню, тому й перемагає. Петефі опоетизовує народні традиції, наповнює твір фольклорним колоритом. Перемога витязя означає перемогу народу. Поет засуджує внутрішнє рабство, закликає до боротьби за волю.

Петефі Шандор. Біографія і творчий шлях

Комментарии закрыты.