Провідні теми та художні особливості високої комедії Мольєра

Провідні теми та художні особливості високої комедії Мольєра

Класицизм — це художня система, яка склалася не лише в літературі, а й у живопису, скульптурі, архітектурі, садово-парковому мистецтві, музиці.

Сама назва «класицизм» означала, що митці цього напряму наслідували античну класику (тобто зразки). Проте класицисти взяли з мистецтва греків і римлян не все, а лише те, що було для них втіленням суворого порядку, прозорої логіки, світлої гармонії. Класицизм виник як мистецтво розуму і моралі.Класицисти розділили всі літературні жанри на «високі» і «низькі». «Високими» вважали трагедію й оду, в них зображали людей «високого» звання — королів, вельмож, героїв, а сюжети брали з античних трагедій, Старого Заповіту або героїчного епосу. До «низьких» жанрів відносили байку і комедію, для якої придумували цілком життєві сюжети і показували людей «низького» звання — городян, селян, слуг, солдатів. Події у п’єсах мали відбуватися протягом одного дня і в одному приміщенні. Це називалося «єдністю часу» і «єдністю місця». Існувала ще вимога «єдності дії», але вона нерідко порушувалася.

Висока комедія Мольєра

У центрі кожної своєї п’єси Мольєр виводить персонажа (протагоніста), засліпленого комічною манією. Йому він протиставляє іншого героя (антагоніста), холодного і розсудливого інтригана, який встигає скористатися самозасліпленням протагоніста і мати від цього якийсь зиск. Наприкінці комедії з очей протагоніста спадає полуда, і він починає бачити події у справжньому світлі. Антагоніста викрито, і він з ганьбою забирається геть. Неважко помітити, що в основу таких сюжетів покладено типову класицистичну колізію — зіткнення пристрасті й здорового глузду. Класицисти прагнули довести, наскільки згубно для людини потрапити під вплив пристрастей. Вони вважали, що людина у своїх вчинках мусить керуватися здоровим глуздом, розумним началом. Проте Мольєр показав, що й здоровий глузд, не зігрітий сердечністю, перетворюється на холодний, егоїстичний розрахунок і робить людину аморальною. Мольєр виступає за гармонію серця й розуму. У комедіях Мольєра ми бачимо водночас ніби два світи: один — очима протагоніста, а другий — справжній. Мольєр ставить перед собою і глядачем запитання: а чи правильно ми з вами сприймаємо довколишній світ? Чи не беремо ми якусь химеру за істину? Так, у комедії «Тартюф» (1664) розповідається, як Тартюф (це французьке слово означає «брехун») з далекосяжними намірами оселяється в домі бюргера Оргона, людини вельми побожної, але легковірної. Щоб викликати повну довіру господаря, Тартюф прикидається святим та божим, всіляко демонструє свою вдавану щирість і доброчинність. Оргон настільки засліплений уявними чеснотами гостя, що не вірить своїм родичам, які попереджають його, що Тартюф — небезпечна людина. І справді, Тартюф залицяється до дружини господаря, стає нареченим його дочки, одержує від Оргона дарчу на все його майно, нарешті, бере від Оргона на зберігання скриньку із секретними документами, що, як потім з’ясовується, і було його головною метою. Після цього Тартюф уже не таїться і виганяє благодійника з його власного дому. Несподівано п’єса завершується арештом самого Тартюфа: королю здалися небезпечними такі енергія і спритність у поєднанні з аморальністю і святенництвом. Цю комедію церква визнала небезпечною, адже автор вказував на приналежність Тартюфа до єзуїтів. Авторові довелося тричі переробляти свій твір, та все одно він не догодив церкві.

«Тартюф» ознаменував створення Мольєром жанру високої комедії.

Мольєр не просто майстерно вигадував смішні ситуації; він порушував серйозні суспільні проблеми.Чимало комічного знаходив він у бюргерському середовищі. Мольєр висміював жадобу до наживи, скнарість, егоїстичний «здоровий глузд», прагнення потрапити будь-що у «вищий світ». Висміював Мольєр і представників вищого світу, дворянства. Серед комічних персонажів Мольєра часто зустрічаємо лікарів. Вони любили оточувати свою професію ореолом таємничості й морочили хворих, наживаючись на їхніх страхах і легковірності. Існувало багато інших способів заробляти гроші, наприклад викладати граматику, філософію. Мольєр висміював неосвічених, але заповзятливих та корисливих лікарів і вчителів.

Провідні теми та художні особливості високої комедії Мольєра

Повернутись на сторінку Зарубіжна література

Комментарии закрыты.