• .

Пісня про родинне життя «Чи я в лузі не калина була…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Пісня про родинне життя «Чи я в лузі не калина була…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

За будовою пісня «Чи я в лузі не калина була…», подільський варіант якої записала Настя Присяжнюк 1964 р. у с. Погребище, — зразок тричленного паралелізму, коли людські переживання порівнюють одночасно з кількома явищами зовнішнього світу: «Чи я в лузі не калина була?», «Чи я в полі не травиця була?», «Чи я в батька не дитина була?» — «Взяли мене обламали і в пучечки пов’язали», «Взяли мене ізкосили і в копиці положили», «Взяли мене заміж дали і світ мені зав’язали, / Така доля моя, гірка доля моя».
Людська особистість постає в образах калини, травиці, які тільки імпліцитно натякають на дівчину, і дитини. Абстраговані асоціації утворюють постійні символи — художні образи, які заступають у поетичній мові звичну назву життєвого явища.
Калина — символ дівочої духовної краси, любові, цнотливості. Червоний колір дозрілих ягід також символізує вроду дівчини: «Ой ти, дiвчино, червона калина! Уста твої рум’янi, як калина!». Ламання калини, в’язання пучечків символізують понівечену долю молодої жінки, її невдалий шлюб. Подібне значення має і косіння трави та складання її в копи. З травою в народній поезії завжди асоціювався вік або доля людини. Образ скошеної трави наводить на думку про нещасливе заміжжя, пов’язані з ним розчарування, болісні переживання.
Прийом тричленного паралелізму створює своєрідний ефект розгону, емоційно насичену атмосферу, важливу для сприймання основного змісту пісні. Така побудова перших строф умотивована логічною послідовністю. Якби фраза «Чи я в батька не дитина була?» прозвучала на початку, то рядки про калинові пучечки і копиці трави утратили б своє символічне значення, стали б зайвими. Тому перші три строфи пісні конденсують її основний зміст.
Можна тільки здогадуватися, чому шлюб молодої жінки нещасливий, у пісні про це — жодного слова, основну увагу сконцентровано на переживаннях героїні. Остання строфа — її гіркі роздуми над тим, чому так склалося:

Чи не було річеньки утопитися мені?
Чи не було кращих одружитися мені?
Були річки — повсихали,
Були кращі — повмирали,
Така доля моя, гірка доля моя.

Колоритний емоційний малюнок пісні створено за допомогою численних повторів, рефрену «Така доля моя, гірка доля моя», риторичних запитань, окличних інтонацій.

Пісня про родинне життя «Чи я в лузі не калина була…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій

Комментарии закрыты.