Пісня «Єднаймось, брати-українці…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Пісня «Єднаймось, брати-українці…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Популярність повстанської пісні засвідчена наявністю іншого варіанта — «Боріться, брати-галичани…», який відрізняється незначними лексичними вкрапленнями і містить інформацію про місце виникнення народного твору — Галичину.
Пісня адресована співвітчизникам, роз’єднаним різними імперіями. За жанром вона нагадує своєрідне послання, звернене до свідомих патріотів. Її ідея — об’єднання українців заради здобуття незалежності та самостійності Української держави.
На початку ліричний герой закликає синів України гуртуватися, адже настав вирішальний час для дій:

Єднаймось, брати-українці,
Не час на роздори, не час…

Дієслово «єднатися», вжите у наказовому способі і формі другої особи множини, звучить як щире прохання, а не вольовий наказ. Звертання «брати-українці» виявляє кровну причетність ліричного героя до великої родини. Пристрасність виголошеного ним прохання підсилено запереченням «не час на роздори, не час».
Наступні рядки пісні засвідчують віру у відродження незалежної Української держави:

Бо нам ще Великдень настане,
І доля всміхнеться до нас.

Чисте і світле свято Воскресіння символізує відновлення державності України, яка в уяві ліричного героя постає в образі великої братньої сім’ї:

Від Чорного моря до синіх Карпат —
Одна нероздільна родина.
Без панства, без рабства, насильства і зрад —
Одна самостійна Вкраїна.

Соціальні мотиви у третьому рядку строфи покликані виразити споконвічне прагнення народу позбутися соціального і морального гноблення. Глибокий підтекст має друга строфа: нова Україна постане на засадах братерства, єдності, любові.

Слушність висловлених у творі ідей підтверджена зображенням визвольної боротьби народу:

Почують ще гори і доли
І блескот гарматний і спів…

«Блескот гарматний і спів» — символи переможного завершення змагань. Для ліричного героя це небуденна, велична, оповита ореолом святості подія. Цим зумовлені лаконізм, стриманість, емоційна наснаженість кожного рядка. Могутній спектр почуттів і асоціацій породжують слова:

А жовто-блакитні прапори
Замають наш Київ і Львів.

Остання строфа сповнена образів з історичного минулого, які передають нескореність і велич народу-борця.

Тоді усміхнеться Вкраїна,
І вільне козацтво, і Січ,
І знову та слава засяє,
Засяє на цілий світ.

У другій, третій і четвертій строфах виявляється образ України: географічні назви (Чорне море, Карпати, Київ, Львів), пряме називання (Вкраїна); відтворення її неосяжних просторів (гори, доли). Відкрито виголошено погляд на часи прийдешні, адже йдеться про одвічне право народу жити у власній державі. Внутрішню зворушеність ліричного героя зумовлює добір художніх засобів: головна думка твору виражена епітетами «нероздільна родина», «самостійна Вкраїна», «гарматний блеск», «жовто-блакитні прапори», «вільне козацтво» тощо. Завдяки організації тексту, мобілізуючому ритму пісня випромінює потужну духовну енергію.

Пісня «Єднаймось, брати-українці…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій

Комментарии закрыты.