Пісні про кохання. Український фольклор. Конспекти лекцій

Пісні про кохання. Український фольклор. Конспекти лекцій

Почуттям закоханих, їхнім сподіванням і переживанням присвячено пісні про кохання, у яких також виливають сум зневаженої в коханні особистості.

Пісні про кохання — найбільша група із циклу ліричних родинно-побутових пісень, у яких оспівують почуття і переживання закоханих.

Цій групі пісень притаманні сердечна зворушливість, глибокий зміст, художня досконалість. У них — найтонші порухи людської душі: прихильність, ніжність, любов, щирість, шляхетність, вірність, зневага, гордощі, ненависть тощо. Цим зумовлені романтичний характер зображення дійсності, ідеалізація почуттів ліричних героїв, гіперболізація духовних драм, емоційна відкритість, надмірна чутливість, поетизація туги і смутку. Вони насправді посідають почесне місце серед найвищих мистецьких надбань народу. Усі елементи змісту і форми в них підпорядковано культу почуттів.

Тематичний спектр народної інтимної лірики виходить далеко за межі емоцій двох закоханих. Проста композиція, що найчастіше має діалогічну конструкцію, посилює драматизм і психологізм. Однак пісні про нещасливе кохання та розлуку побудовані у формі монологу.
Інтимну задушевну атмосферу ліричних пісень передають емоційно навантажені особлива образність та пестлива лексика.
Характерною особливістю циклу є і традиційна лірична символіка: пара голубів (закохані), зірка, зозуля (дівчина), місяць, сокіл (коханий), хміль (невірний хлопець) та ін. Емоційна енергія цих пісень живить інтимну лірику майстрів поетичного слова.

Пісні про кохання. Український фольклор. Конспекти лекцій

Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій

Комментарии закрыты.