Солженіцин Олександр Ісайович. Біографія і творчий шлях

Солженіцин Олександр Ісайович (1918—2008) — російський письмениик, публіцист.

Основні твори: «У колі першім» (1955—1968), «Архіпелаг ГУТаб» (1958—1968; 1979), «Один день Івана Денисовича» (1959), «Матрьонин двір» (1959), «Раковий корпус» (1963—1967).

Народився Олександр Ісайович Солженіцин у Кисловодську (Росія). До початку Великої Вітчизняної війни встиг закінчити в м. Ростові школу та університет (математичний факультет). З осені 1941 р. потрапляє на фронт. Спочатку його направляють в офіцерську школу, а з 1942 до лютого 1945 р. він служить командиром звукової розвідки на різних фронтах. Дорогами війни пройшов від Орла до Східної Пруссії, де його заарештували. Спочатку майбутнього письменника ув’язнили на 8 років, а після завершення терміну його висилають на довічне поселення в Казахстан. В одній із шкіл Джамбульської області він працює вчителем математики, фізики, астрономії. У 1956 р. покарання зняте, він повертається в Росію, де вчителює в різних школах до кінця 1962 р., коли його заарештували за друк «Івана Денисовича».

Після 1965 р. твори Солженіцина в Радянському Союзі були заборонені до друку (це тривало до 1989 р.). У 1974 р. за правдиве відтворення сталінської тоталітарної системи та розповідь про її жертви в романі «Архіпелаг ГУТаб» його звинуватили у зраді батьківщині і вислали з СРСР. Спочатку письменник разом з родиною оселився в Німеччині, згодом (1976) виїздить до Америки, де проживав у штаті Вермонт. Після розпаду Радянського Союзу Солженіцин повертається в Росію, бере активну участь у політичному житті країни.
У творчій спадщині Солженіцина десять томів, які містять романи, нариси, кіносценарії, п’єси, оповідання, публіцистику.

Солженіцин Олександр Ісайович. Біографія і творчий шлях

Комментарии закрыты.