Теорія «епічного театру», Що таке Теорія «епічного театру»?

Теорія «епічного театру», Що таке Теорія «епічного театру»?

Теорія «епічного театру» — теорія авангардистського театру, що розроблялася німецьким драматургом Б. Брехтом і була зумовлена пошуками засобів вираження епохальних явищ (війна, катастрофи цивілізації, дегуманізація суспільства тощо), потребою активної соціальної дії. Ця теорія протиставлялася традиційному театру, акцентувала епічну основу, оскільки стосувалася не розповіді про події, а їх втілення на сцені, демонстрації образу, а не перевтілення в нього.

Глядач ставився в ситуацію спостерігача, у нього викликався інтерес до дії, а не до її розв’язки, він привчався вивчати побачене, а не співпереживати, тобто наріжним каменем вважався розум, а не ірраціональна стихія. «Епічний театр» Б. Брехта мав неабиякий вплив не тільки на сценічне мистецтво XX ст., а й на творчість Л. Фейхтвангера, Н. Хікмета, М. Фріша, Ж.-П. Сартра та ін. Він позначився і на творчих пошуках Леся Курбаса.

Теорія «епічного театру», Що таке Теорія «епічного театру»?

Комментарии закрыты.