Трагізм становища Григора Замзи в новелі «Перевтілення» Франца Кафки. Символічний зміст центральної метафори твору

Трагізм становища Григора Замзи в новелі «Перевтілення» Франца Кафки. Символічний зміст центральної метафори твору

У літературі XX століття постать Франца Кафки (1883—1924) одна з найбільш трагічних і суперечливих. Його творчість відображає складі юсті і протиріччя світу, які Кафка сприймав як абсурд свого часу.

Одна з ранніх новел Кафки «Перевтілення» дає уявлення про творчу манеру письменника, особливості його світосприймання, естетики. Герой новели Грегор Замза одного дня, прокинувшись після неспокійної ночі, побачив, що перетворився на величезну, страшну, огидну комаху. Далі розповідь впливає на читача достовірністю стилю: автор ніби веде протокол подій, що відбуваються. «Протокольний стиль» дає можливість автору зосередитися на поведінці персонажів, побутових дрібницях, які для героя переростають у болісні проблеми.

Грегор Замза — звичайна молода людина, яка виросла у великому місті, прив’язана до своєї родини, відповідальність за яку відчуває дуже гостро. Він дбає про батька-банкрута, хвору матір, сестру Грету, яка мріє навчатися в консерваторії. Він працює на невелику фірму, більшу частину свого часу проводить у роз’їздах, дуже дисциплінований, старанний, працездатний. Іноді йому буває дуже важко, але Грегор ніколи нікому не скаржиться. Він розуміє, що добробут родини лежить на його плечах. Тим страшніше для нього перевтілення в комаху.

Із цього моменту світ для героя «розколюється». Він звикає і пристосовується до свого нового огидного тіла. Але в душі Грегор залишається тим, ким був — люблячим сином і братом. Його мучать відчай і сором, тому що його родина залишилася без коштів, і старий батько, хвора мати, юна сестра повинні думати про заробіток. Він із болем відчуває огидливе гребування найближчих людей. Одного разу Грета влаштовує прибирання в його кімнаті, мета її була благородна — звільнити більше місця для пересування комахи, але ґвалт, що супроводжував прибирання, позбавлення улюблених речей глибоко вразили Грегора. Винесли скриню, в якій Грегор зберігав дещо з самого дитинства, стіл, за яким робив уроки, шафу з одягом. Розуміючи, що його позбавляють нормального житла, він виліз з-під дивана, щоб захистити свій останній скарб — портрет на стіні. Мати побачила величезну руду пляму на квітчастих шпалерах, закричала, перш ніж зрозуміла, що це і є Грегор, і знепритомніла. Відчуваючи свою провину, Грегор намагається допомогти сестрі, яка кинулася шукати ліки, але в цей час прийшов батько (він носив тепер мундир з золотими ґудзиками, бо працював посильним в якомусь банку) і з ненавистю жбурнув у Грегора вазу з яблуками. Одне яблуко застрягло в тілі, з того часу здоров’я Грегора стало гіршати, його забули всі. Ні в чому не винний, знехтуваний найближчими, він терпів страждання від ганьби більші, ніж від голоду і ран. Усе, що йому залишилося, це жалюгідна самотність. Коли герой помирає, його смерть рідні сприймають із полегшенням. Уперше за довгий час мати, батько і Грета їдуть на прогулянку за місто, вони обговорюють плани на майбутнє, і батьки, не домовляючись, подумали про те, який гарний вигляд має їхня дочка, незважаючи на минулі страшні обставини.

Колись давні люди не могли пояснити багатьох природних сил, шляхів людської долі, їхня фантазія створила міфи про богів і надприродних істот, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. Реальність і фантастика в таких міфах тісно перепліталися, відбиваючи неспроможність людини логічно осмислити світ, в якому вона жила. Ф. Кафка творить свій міф. Реальність і фантастика поєднуються, щоб створити образну картину сучасного автору світу, безжалісного й абсурдного, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина приречена на самотність, де почувається вона лише комахою.

Герой новели Кафки втілює страх людини перед життям, самотність, від якої ніхто не застрахований. В абсурдному світі навіть родинні зв ‘язки стають слабкими і розриваються. Головне для героїв — мати вигляд звичайних, таких, як усі. Внутрішній світ людини, її переживання нікого не цікавлять. У творах Кафки світ керується законами, які не підлягають логічній мотивації, не може їх осягнути і душа.

Трагізм становища Григора Замзи в новелі «Перевтілення» Франца Кафки. Символічний зміст центральної метафори твору

Повернутись на сторінку Зарубіжна література

Комментарии закрыты.