Уайльд Оскар. Біографія і творчий шлях

Уайльд Оскар (1854—1900) — англійський письменник межі XIX—XX ст.

Основні твори: збірки казок «Щасливий принц» (1888), «Гранатовий будиночок» (1891), роман «Портрет Доріана Грея» (1891), збірка оповідань «Злочин лорда Артура Севіля» (1891); п’єси: «Жінка, не варта уваги» (1893), «Віяло леді Віндермір» (1892), «Ідеальний чоловік» (1893).

Народився в Дубліні 16 жовтня 1854 р. у родині лікаря Вільяма Роберта Уайльда. Навчався в королівській школі Портора — елітарному навчальному закладі Ірландії. Пізніше — у дублінському Трініті-коледжі, а потім — на класичному відділенні Оксфордського університету. За студентських років Уайльд написав свої перші (переважно еклектичні) вірші та поеми. У 1881 р. власним коштом опублікував збірку «Вірші», до якої увійшла значна частина його доробку. Упродовж 1882 -1883 рр. письменник подорожував Америкою, де виступав з лекціями, присвяченими естетизму. Повернувшись до Європи, він кілька місяців провів у Парижі, де детальніше ознайомився з мистецтвом французького декадансу. Тут Уайльд дописав і значною мірою переробив — з огляду на нові враження — розпочату ще 1874 р. поему «Сфінкс», а також завершив п’єсу «Герцогиня Падуанська». У 1884 р. бере шлюб із Констанс Ллойд. Аби заробити на життя, письменник знову читає лекції, а також працює журналістом. Протягом 1886—1888 рр. публікує близько сотні критичних статей та рецензій, а 1887 р. редагує часопис «Світ жінки».

У 1888 р. вийшла друком його збірка «Щасливий принц». Протягом наступних семи років з-під пера письменника виходять роман «Портрет Доріана Грея», збірка казок «Гранатовий будиночок», збірка оповідань «Злочин лорда Артура Севіля», збірка літературно-критичних діалогів «Задуми» (усі — 1891), п’єси «Віяло леді Віндермір» (1892), «Жінка, не варта уваги» та «Саломея» (обидві — 1893, остання написана французькою мовою), «Ідеальний чоловік», «Флорентійська трагедія» та «Свята блудниця» (усі — 1894, останні дві п’єси не завершені) та «Як важливо бути серйозним» (1895). Усі ці твори, надто ж п’єси, мали великий успіх.
За звинуваченням в аморальній поведінці письменника було засуджено до дворічного ув’язнення. У Редінгській в’язниці була створена книга-сповідь «З глибини», опублікована після його смерті. У 1898 р. після звільнення з в’язниці Уайльд емігрує до Франції і живе в Парижі під ім’ям Себастьян Мельмот. Того ж року було опубліковано «Баладу Редінгської тюрми», підписану тюремним номером Уайльда — С-33. Письменник помер у Парижі 30 листопада 1900 р.

Уайльд Оскар. Біографія і творчий шлях

Комментарии закрыты.