• Реклама

  • .

Урок № 11 МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «КІТ У ЧОБОТЯХ», «ВАЛЬДШНЕПИ», «СЕНТИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ», «САНАТОРІЙНА ЗОНА» (НА ВИБІР), українська література, 11 клас

Урок № 11 МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «КІТ У ЧОБОТЯХ», «ВАЛЬДШНЕПИ», «СЕНТИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ», «САНАТОРІЙНА ЗОНА» (НА ВИБІР), українська література, 11 клас

Мета: ознайомити школярів із новелістикою М. Хвильового й навчити порівнювати життєвий шлях митця зі змістом його творів, висловлювати міркування про своєрідність творчої манери письменника, що є виявом імпресіоністського стилю української літератури; плекати почуття високого громадянського обов’язку.

Тип уроку: позакласне читання.

Форма уроку: філософське дослідження.

Обладнання: портрет М. Хвильового, відеозаписи кінострічок, фотоілюстрації м. Тростянця за життя М. Хвильового, епіграф.

Невже я зайвий чоловік тому,
Що люблю безумно Україну?
М. Хвильовий

 

 

 

ХІД УРОКУ № 11 МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «КІТ У ЧОБОТЯХ», «ВАЛЬДШНЕПИ», «СЕНТИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ», «САНАТОРІЙНА ЗОНА» (НА ВИБІР), українська література, 11 клас

 

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

II. Актуалізація опорних знань

Цифровий калейдоскоп

Назвати події та факти з життя й творчості М. Хвильового, що пов’язані із зазначеними датами.
13 грудня 1893 р.— … (народився М. Г. Фітільов).
1916 р.— … (фронти Першої світової війни, член дивізійної ради солдатських депутатів).
1917 р.— … (член компартії України, активна участь у громадянській війні в лавах Червоної армії).
1919 р. — …
1923 р. — …
1924 р. — …
1927 р. — …
14 січня 1928 р. — … Травень 1933 р.— …

Або заповнити анкету:
1. Псевдонім … (Микола Хвильовий).
2. Справжнє ім’я … (Микола Григорович Фітільов).
3. Дата й місце народження … (13 грудня 1893 р., м. Тростянець).
4. Види діяльності… (Літератор, публіцист, громадський діяч).
5. Напрям літературної творчості … («Романтичний вітаїзм»),
6. Ідеологічне мистецьке спрямування … (Культурна інтелектуальна Європа).
7. Роки творчості … (1921-1933 рр.).
8. Сімейний стан … (Двічі одружений).
9. Смерть … (13 травня 1933 р. у Харкові, покінчив життя самогубством).
10. Характеристика … (Романтик за світосприйняттям, фанатик ідей, вірний друг).

 

III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Поетична хвилина
Той постріл травня в серці громом,
Він став провісником тривог,
І не лишився невідомим
Трагедій багатьох пролог.
Тепер ми зрозуміти можем
Таємні підступи катів.
Поставить крапку їх загрозам
Тим пострілом співець хотів.
Хотів усіх він сповістити
Про помах чорного крила,
Бажав братам творити, жити,—
Епоха їх не вберегла.
Вони прийшли на поклик ранній,
На чай і на гітари дзвін,
Вони прийшли на спів прощальний —
Востаннє їм співає він.

2. Слово вчителя
Микола Хвильовий… Здригнеться серце при цьому імені… А хто ж він, цей Хвильовий, який понад півстоліття був затаврований політичними звинуваченнями: націоналіст, скривджений нашою фальшивою пам’яттю? Він міг помилятися й помилявся, але робив це щиро, сподіваючись, що його зрозуміють усі товариші по літературній праці, читачі — сучасні й майбутні.

3. Виступ учня-«дослідника»
У недавно опублікованій автобіографії читаємо: «З фронту я приїхав у Богодухівський повіт і там на селі почав енергійно організовувати спілки незаможних селян. Я так енергійно працював, що й незчувся, як недалеко загуділи німецькі гармати. З кінця 1918 року я втік із Харкова й організував повстанський загін, що боровся проти гетьманських загонів на Полтавщині. Цей же загін виступив і проти Петлюрівських частин. У цьому ж році загоном куреня імені Ґонти мене приговорено до розстрілу…»
Утік М. Хвильовий буквально в останній момент. За час громадянської війни йому ще раз оголошувався смертний вирок. Урятувала Хвильового «молоденька дівченя, котра і стала його дружиною та героєм твору «Кіт у чоботях».

4. Перегляд документального фільму «Цар і раб хитрощів»
Режисер Ірина Шатохіна. Занурення в епоху, в драматичну історію М. Хвильового.

5. Читання в стислому викладі новели «Кіт у чоботях»

6. Коментар до новели
Новела «Кіт у чоботях» присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, — це тип, що його зустрічав автор-оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи; за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма.
Насамперед упадає у вічі настроєвість твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка виражається як безпосередньо словами, так і самим синтаксисом — це в основному короткі, часто однослівні речення. Так можуть говорити вкрай захоплені люди: треба, щоб звучав гімн «моралям революції», але Жучкові буде не гімн, а пісня.
Портрет героїні, тобто зовнішність, письменник характеризує одним словом «жучок». Ми не знаємо, русява вона чи чорнява, якого кольору її очі. Відомо, що «ніс — головка від цвяшка» і що зріст — «кіт у чоботях».
Ім’я героїні — Гапка — асоціюється із гаптуванням золотом або сріблом, із червінькою революцією, із п’ятикутною зорею на капелюшку, очі — із серпневим сонячним променем. Гапка — «мураль» революції, що тягне сонячну вагу в сонячний вік. Поєднання червінькового кольору із кольором хакі — це і є головна героїня. Зустрічаємо Кота в чоботах і біля вогню, посеред зими й темної ночі. Золото, вогонь — це асоціації тепла, радості, досконалості.
Товариш Жучок — секретар парт’ячейки — розмовляє часто російською мовою (новела практично написана наполовину російською), що доносить до читача дух того часу, іншими словами — стиль життя, коли на жіночих зібраннях говорили про аборт, кохання, право куховарки.
Мовна стихія «Кота в чоботях» сповнена піднесення, радості, легкої іронії, щирого захоплення та симпатії. «Кіт у чоботях» — безпосередня, власне чоловіча емоція, викликана незвичайною Гапкою.

7. Перегляд уривків із художнього фільму «Вальдшнепи» (Режисер О. Муратов, 1996)

8. «Ланцюжок думок»
Прокоментувати назву твору. (Вальдшнеп — невелика, граціозна дика пташка, поширена по всій території України, може бути об’єктом спортивного полювання. Очевидно, як усі дикі птахи, любить свободу, її важко приручити, але можливо. М. Хвильовий, завзятий мисливець, добре був обізнаний із фауною України. Зовсім не випадково він називає свого героя Дмитрія Карамазова і його дружину, колишню революціонерку Ганну, і Вовчика, і Аглаю вальдшнепами. Вони уособлюють всю українську пореволюційну інтелігенцію. Кожен із цих героїв має свій шлях (товариш Вовчик, наприклад, якраз є тим, якого легко приручити.)

9. Бесіда з учнями
• Які проблеми порушує автор у романі «Вальдшнепи»?
• Схарактеризуйте образ Дмитрія Карамазова. Чи має він щось спільне із самим автором? Якщо має, то що саме?
• Схарактеризуйте образ Аглаї. У чому її новизна у творчості М. Хвильового?

10. Проблемне завдання (за оповіданням М. Хвильового «Сентиментальна історія»)
Проаналізуйте жіночий образ у новелі «Сентиментальна історія».

ЖІНКА В ПОРЕВОЛЮЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій — таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбувалося? Руйнація моральних канонів, і, як наслідок,— деградація людських душ. І кому, як не жінкам, слід зупинити цей хаотичний абсурд? М. Хвильовий упевнений, що жінки морально стійкіші за чоловіків, тому він переконаний, що їхня любов, милосердя, врешті самопожертва вирвуть рідний народ із згубної стихії.
Головна героїня оповідання «Сентиментальна історія» намагається знайти своє місце в буремному новому суспільстві. Б’янка не бажає бути «зайвою», як товаришка Уляна, художник Чаргар. Вона не хоче пливти за течією шаленої ріки під назвою радянське суспільство, бо Б’янка — сильна особистість. Дівчина привчилася самотужки знаходити вихід із скрутного становища. Але в той же час вона ніколи не дозволить собі піти на компроміс із власним сумлінням. Героїня відчуває й усвідомлює те, що не можна сидіти склавши руки, бо інакше її «вишневоока Україна» перетвориться на збіговисько моральних потвор. Але навколо діється щось жахливе, бридке. Б’янка називає ці суспільні процеси «світовим бардачком». Омріяне майбутнє для своєї країни дівчина вважає «сентиментальною даллю», адже сміливим та красномовними лозунгами життя не покращити. То що ж робити? Як перетворити «сентиментальну даль» на реальність? Ламати — не будувати: душа не болить. Але може бути щасливим суспільство на руїнах моральних цінностей? Героїня жахається, що її земляків не цікавлять одвічні людські чесноти. Країна котиться в прірву… І лише істинні морально-етичні закони здатні врятувати суспільство від деградації, пролити світло на затуманене майбутнє. Але найбільше дівчину дивує те, що люди навіть не намагаються замислюватися над сенсом свого буття. Зачинившись у своїх нірках, вони живуть під тягарем страху. Б’янка страждає «темною ніччю нашої дійсності», але змінити щось — не в її силах. Останній вчинок дівчини — відчайдушна спроба налагодити зв’язок між мрією та реальністю Але чи можливо це? Віддавши себе, Б’янка загубила найдорожче, найсвятіше й найчистіше, що було в її душі.
Б’янка — збірний жіночий образ пореволюційної доби. М. Хвильовий переконує нас, що роль жінки в суспільстві виняткова за будь-яких історичних часів, адже вона — втілення одвічних чеснот, Берегиня людських душ.

11. Відгук учня на твір «Санаторійна зона»
Санаторійна зона — діагноз хворого суспільства. Саме про це хворе суспільство і йдеться, воно є об’єктом викриття й водночас суб’єктом, що чинить тиск на головних героїв. Проте на все це звертаєш увагу лише при першому прочитанні. Далі вже перед тобою постають тільки образи, кожен із яких живе окремо у твоєму мозку, складається таке враження, що кожна вада, «кожна душа» людини — це шухлядки, які не дай Боже відкрити, бо буде вулкан.

IV. Закріплення вивченого
1. Дати лаконічну відповідь на запитання: «Які умови спонукають до роздвоєння особистості?»
2. Філософське дослідження. «Роздвоєння особистості в українській новітній літературі».

Форма дослідження

Автор

Назва твору

Тема

Головні герої

Причини роздвоєння

 

V. Домашнє завдання
Провести дослідження (форма вільна), висвітливши проблемне питання «Хто за своїм стилем М. Хвильовий: імпресіоніст, реаліст, романтик?»

Додаток до уроку № 11 МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «КІТ У ЧОБОТЯХ», «ВАЛЬДШНЕПИ», «СЕНТИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ», «САНАТОРІЙНА ЗОНА» (НА ВИБІР), українська література, 11 клас

Форма

Структура

ДоповідьТези доповіді У короткому вступі — науково-практична цінність теми, її суть, обґрунтовані наукові пропозиції.Основні положення доповіді, основні висновки та пропозиції
Наукова стаття Заголовок, вступні зауваження, стислі дані про методику дослідження, аналіз власних наукових результатів та їх узагальнення, висновки та пропозиції, посилання на літературу
Науковий звіт Стислий виклад плану й програми завершених етапів наукової роботи, значущість здійсненої роботи, її цінність для науки та практики; детальна характеристика застосованих методів; досягнуті нові наукові результати, закінчення, де підбито підсумки дослідження й зазначено нерозв’язані питання; висновки та пропозиції
Реферат Вступна частина, основний текст, заключна частина, список літератури
Монографія Вступ, детальне й всебічне дослідження та розкриття якоїсь однієї з проблем або тем, висновки за кожним розділом, загальний висновок

 

Урок № 11 МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «КІТ У ЧОБОТЯХ», «ВАЛЬДШНЕПИ», «СЕНТИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ», «САНАТОРІЙНА ЗОНА» (НА ВИБІР), українська література, 11 клас

 

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури, 11 клас

Комментарии закрыты.