• Реклама

  • .

Урок № 11 І. ФРАНКО «ЗАХАР БЕРКУТ». ЗМАЛЮВАННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ РУСИЧІВ ПРОТИ МОНГОЛО-ТАТАРСЬКИХ НАПАДНИКІВ, 7 клас, українська література

Урок № 11 І. ФРАНКО «ЗАХАР БЕРКУТ». ЗМАЛЮВАННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ РУСИЧІВ ПРОТИ МОНГОЛО-ТАТАРСЬКИХ НАПАДНИКІВ, 7 клас, українська література

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ та ІV розділів повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба русичів проти монголо-татарських нападників; розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість, вміння узагальнювати і робити ґрунтовні висновки, виразно читати прозовий твір; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідного краю, творчості І. Франка, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», учнівські малюнки до повісті, платівка із записом уривку з повісті І. Франка «Захар Беркут», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

 

ХІД УРОКУ № 11 І. ФРАНКО «ЗАХАР БЕРКУТ». ЗМАЛЮВАННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ РУСИЧІВ ПРОТИ МОНГОЛО-ТАТАРСЬКИХ НАПАДНИКІВ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворда

По горизонталі:
1. У Відні І. Франко одержав ступінь доктора… (Філософії)
2. Майже завжди Іван Якович носив вишивану… (Сорочку)
3. Улюблене дозвілля письменника. (Рибальство)
4. Назва села, де народився І. Франко. (Нагуєвичі)
5. Професія батька письменника. (Коваль)
6. Ім’я, з яким зверталася мати до малого Франка. (Ясьо)

Літературна вікторина «Що я знаю про життя і творчість І. Франка»
1. Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).
2. За гороскопом І. Франко… (Діва)
3. Яким ріс малий Іван? (Розумним, допитливим)
4. Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні)
5. І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося… (Шість років)
6. Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка)
7. Яка подія сталася з І. Франком у липні 1877 року? (Арешт)
8. Твір Івана Яковича, який вважався «особистим» для нього? («У кузні»)
9. Найулюбленішими пристрастями І. Франка були… (Рибалка, грибництво, мандрівка)
10. Герой письменника, який зустрічається у багатьох його творах. (Мирон)
11. У галузі дитячої літератури І. Франко активно працював, починаючи з… (1890 року).
12. В якому місті похований видатний письменник? (Львів)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Хто тебе не мучив? Якби розказать
Про якого-небудь одного магната
Історію-правду, то перелякать
Саме б пекло можна.
Т. Шевченко

Нам пора для України жить…
І. Франко

За рідний край і життя віддай.
Народна мудрість

 

1. Вступне слово вчителя
Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі прийшли загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

 

2. Опрацювання теми уроку за питаннями з відповідним коментарем
• Що таке героїзм? (Героїзм (від грецьк. hērōs) — здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви)
• Які героїчні вчинки вам відомі?
• В чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців?
• Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому?
• Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов’язок кожного.
• Що необхідно було мати тухольцям для боротьби з монголами? (Єдність, згуртованість, віра — запорука перемоги)

Визвольні традиції наших предків І. Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців, Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.

Всі тухольці — активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло». Проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю.

З огидою І. Франко описує завойовників: «Виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців» або: «Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині».

У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..
Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни — це священний обов’язок кожного громадянина, адже про це навіть написано у Конституції України.

 

3. Робота над ІІІ розділом повісті

3.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.

3.2. Тема: зображення проведення громадської копи тухольців, де відбулася суперечка між Захаром Беркутом і Тугаром Вовком, а також осмислення тухольцями страшної звістки — неминучий напад татар.

3.3. Ідея: возвеличення мудрості, великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості, брехливості, зрадництву Тугара Вовка.

3.4. Основна думка: «…свобідному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум»; «…єдинити силу народа в одних руках!»

3.5. Проблематика:
• честь і зрада;
• правда і брехня;
• мужність і боягузтво;
• володар і народ;
• відповідальність і безпечність.

3.6. Композиція.
Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа.
Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із Захаром Беркутом, його минулим, родиною.
Зав’язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.
Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.
Розв’язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом.

3.7. Сюжет.
Проведення копної ради, на якій З. Беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке охопило Тухольщину, як тільки в ній оселився боярин.
Знайомство з минулим старого Беркута, розповідь про великий авторитет, який має 90-літній старець у тухольців.
На копі відбувався громадський суд над Т. Вовком, який завдавав багато принижень, утисків тухольцям. Саме тут боярин вбиває Митька Вояка, який виявив бажання звинуватити Т. Вовка у зраді. Боярин залишає суд, громада вирішає у триденний термін зруйнувати його помешкання й вимусити покинути Тухлю.
На копу також з’явилися посланці різних підгірських поселень. Вони звернулися до З. Беркута і громади по допомогу. Всіх схвилювала страшна звістка: на Русь рухаються полчища татар, які незабаром з’являться до Тухлі, щоб перейти Карпати. Посланці просять З. Беркута і громаду вступити у бій із завойовниками.
Головна причина успіху завоювання Русі татарами — це феодальна роздробленість Русі, чвари між князями, їх зрада.

3.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:
• Що символізувала липа, яка росла за Тухлею? («Тухольці вірили, що тота липа — дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив її власноручно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною»)
• Опишіть місце копних зборів тухольців. («Довкола липи був широкий, рівний майдан. Рядами стояли на нім до схід сонця гладкі кам’яні брили, призначені на стільці, де сідали старці громадські, батьки родин. Кільки було таких батьків, стільки й кам’яних стільців. Поза ними було вільні місця. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою; тут на час ради виставлялося копне знамено. А обік зроблене було друге підвищення для бесідника, себто для того, хто в якій-будь справі говорив; він виступав із свого місця і входив на се підвищення, щоб увесь народ міг чути його») Про що воно свідчить?
• Яка і для чого проводилася церемонія Захаром Беркутом перед початком проведення копних зборів? («Потім устав із свого місця найстарший у зборі, Захар Беркут, і повільним, але твердим кроком виступив під липу і, доторкнувшися її рукою, наблизився до пливучої з її коріння нори і, припавши на коліна, помазав собі нею очі й уста. Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при таким важкім ділі, як народна рада. Потім він сів на підвищенім місці, звернений лицем до народу, тобто до східної сторони неба»)
• Яким нам зображуює І. Франко Захара Беркута? («Захар Беркут — се був сивий, як голуб, 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний»)
• Чим полюбляв займатися Захар Беркут? («Сад, пасіка й ліки — се була його робота. Скоро лишень весна завітає в тухольські гори, Захар Беркут уже в своїм саду, копле, чистить, підрізує, щепить і пересаджує. Дивувалися громадяни його знанню в садівництві, тим більше дивувалися, що він не крився з тим знанням, але радо навчав кожного, показував і заохочував. Коли було настане час, між зеленими святами і святом Купала, Захар Беркут іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками»)
• Чому тухольці мали міцне здоров’я? («..Чисті та прості звичаї тодішнього народу, свіже тухольське повітря, просторі та здорові хати і ненастанна, та зовсім не надсильна праця — все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хвороб»)
• Що зумовило Захара Беркута займатися лікарською справою? («…Случалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут»)
• Якої думки був Захар Беркут стосовно життя? («Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим»)
• Чому для З. Беркута «громада — то був його світ, то була ціль його життя»?
• Чим пояснити те, що З. Беркут повернувся до громади після трирічного перебування у скиті зовсім іншою людиною? («…Його любов до громади стала ще гарячішою і сильнішою, його слова плили кришталевою чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь, а проти усякої неправди острі, як бритва. …Пізнав світ, був і в Галичині, і в Києві, бачив князів і їх діла, пізнав вояків і купців»)
• Чого прагнув З. Беркут для своєї громади? («…Добре уладнення і розумне ведення та розвивання громадських порядків, громадської спільності та дружності». «…Віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своїй рідній Тухольщині»)
• Якою ви уявляєте громаду Тухлі? Як про неї сказано у творі? («Мов одна душа стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощах і горі. Громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в громаді, земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих»)
• Яке значення мала новозбудована дорога між Угорщиною і Руссю? («Зв’язок з багатими ще тоді угро-руськими громадами оживив усю верховину; почалася жива і обопільно хосенна обміна здобутків в праці; туди йшли кожухи, сир овечий та й цілі отари на заріз, а відтам пшениця, жито та полотна… вона була також проводом для всіляких вістей про життя громад по однім і по другім боці Бескида, була живою ниткою, що в’язала до купи дітей одного народу, розбитих між двома державами»)
• Коли і за яких обставин монголи напали на Русь? («…Досі нечуваного ворога, монголів, що перед десятьма роками, мов страшна громова хмара, появилися були на східних границях Русі, в наддонських степах, і побили зібраних руських князів у страшній і дуже кривавій битві над рікою Калкою»)
• Якою у творі зображена феодальна роздрібленість на Русі? («…Спори за насліддя престолів і підкопування свобідних та самоуправних громадських порядків. Нерозумні! Вони підривали дуба, котрий годував їх своїми желудьми! Коли б були свою власть і свою силу повернули на скріплювання, а не на підкопування тих порядків по громадах і живих зв’язків між громадами, то наша Русь, певно, не була б упала під стрілами та топорами монголів, але була б остоялася проти них, як глибоко вкорінений дуб-велетень остоюється проти осінньої бурі!»)
• Через що виникли непорозуміння між тухольською громадою і Т. Вовком? («…Він почав тепер чинити тухольцям усякі пакості». «За що спираєш дорогу?», «…вівчарі, голосячи сумну вість, що боярські слуги зганяють їх із найкращої громадської полонини», «…боярин відмірює і запальковує для себе величезний кусень найкращого громадського лісу», «…казав убивати тухольську худобу…», «…одного громадського лісничого… велів прив’язати до дерева і сікти терновими різками мало що не на смерть»)
• Про що свідчить опис знамені громади Тухлі? («З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кожнім поєдничім колісці, готовий прийняти всякі зв’язки. Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожда колісця в тім ланцюзі — то одна громада, нерозривно, у самої природи зв’язана з усіма іншими, а проте свобідна сама собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдовольняє своє потреби. Тільки така суцільність і свобода кожної поодинокої громади робить усю цілісність суцільного і свобідного. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одно цілий його зв’язок розірветься. От так і упадок вольних громадських порядків у одній громаді стає раною, котра приносить недугу, а то й заразу для цілого тіла нашої святої Русі»)
• Чому Т. Вовк з’явився на копу у повній рицарській збруї, незважаючи на гарячу весняну днину? Як сприйняла його громада?
• Про що свідчить привітання Т. Вовка громаді? («…Хотів показати громаді свою вищість. При тім він не дивився на громаду, але обертав у руках свій топір і немов любувався блиском його вістря та обуха, показуючи явно, що глибоко погорджує цілою тою радою») З приводу чого велася розмова на копі між боярином і З. Беркутом?
• Якої думки був З. Беркут про князя Данила? («Не вітцем і опікуном ми вважаємо твого князя, але карою божою, засланою на нас за гріхи наші, від якої мусимо відкупуватися щорічними данинами. Чим менше ми про нього знаємо, а він про нас, тим ліпше для нас. І коби вся наша Русь могла позбутися сьогодні його з усіма його ватагами, то, певно, була би ще щаслива і велика!»)
• Про яку небезпеку для Червоної Русі розповів З. Беркут?
• Що мав на увазі З. Беркут, говорячи Т. Вовку про таке: «…до чистого діла треба й чисті руки»?
• Як висловився З. Беркут Т. Вовку про бажання боярина бути господарем тухольської громади? («Батьки наші казали нам: шкірного і непотрібного члена громади, розбійника, конокрада або постороннього, що без волі громади забирав би громадські землі, з родиною такого прогнати з границь громадських, а дім його розвалити і зрівняти з землею»)
• За що дорікає старий Беркут боярину на копі? («…Скажи сам по совісті, чи ліпше ти поступаєш з нами, як розбійник? Адже ж землю нашу забираєш — наше найбільше і єдине добро. Людей наших гониш і вбиваєш на смерть, худобу нашу стріляєш! Чи так роблять чесні громадяни?»)
• Про які свої заслуги проголосив Т. Вовк на копі? («Проти князя київського воював, проти князів волинських, і польських, і мазовецьких… Я воював і проти монголів над Калкою») Як до них поставився З. Беркут?
• За що громада поважає Митька Вояка? («…Своєю одною рукою вмів плести скусні коші і знав багато пісень та оповідань про далекі краї, то громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою, загально люблячи і поважаючи його за рани, понесені в війні з наїзником, і за його чесний, веселий характер»)
• В чому виявилася жорстокість боярина до Митька Вояка?
• Що вирішила громада на суді стосовно Т. Вовка? («За три дні віднині приїдуть наші люди, щоб розвалити твій дім і загладити навіть слід твого буття у нас»)
• Яку звістку почули тухольці від посланця підгірських громад? («Зруйновані ми… Села наші попалені, худоби грабовані, молодіж вигибла. Широкою рікою розлилися пожежі і знищення по Підгір’ю. Князь не дав нам ніякої оборони, а бояри, що тисли нас в часи спокою, зрадили нас у потребі»)
• З яким проханням звернулися посланці угро-руських громад до тухольців? («…Спиніть тоту страшну хмару, не допустіть її звалитися в нашу країну! …А скоро раз вони переваляться через гори, то вже там ніяка сила не спинить їх, і всі ми погибнемо марно. …Тілько не опускайте рук, не тратьте надії, ставайте до бою з поганим наїзником!»)
• В чому вбачав З. Беркут причини поразки русичів у боях з монголами? («Сила їх велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю, перед поріг нашої хати. Князі й бояри потратили голови або зраджують край свій очевидячки»)
• До чого закликає З. Беркут посланців? («Доки в руках бояр засіки і проходи, доти ви й дихнути безпечно не можете. Кожної хвилі сей прехитрий рід може продати вас. Пора вам не дрімати, але вдарити в дзвони і громадами поскидати з себе ті пута, в які обпутали вас боярська неситність і княжа сваволя»)
• Про що свідчить закінчення копи?

 

4. Робота над ІV розділом повісті

4.1. Переказ цікавих епізодів твору.

4.2. Тема: відтворення картин жорстокості монголо-татар; рішення Т. Вовка помститися тухольцям за їх образу відносно нього зрадою і прислужництвом монголам.

4.3. Ідея: засудження жорстокості, підступності, жаги до збагачення, прагнення здобути славу шляхом смерті, зради, брехні.

4.4. Основна думка: ніщо немає страшного, ніж зрада рідного краю, його народу.

4.5. Проблематика:
• батьки і діти;
• честь і зрада;
• любов і ненависть.

4.6. Композиція: опис страшних картин загарбницьких походів монголів внаслідок князівських міжусобиць на Русі.
Зав’язка: рішення Т. Вовка помститися тухольцям зрадою монголам.
Кульмінація: звинувачення Мирослави батька у зраді, обіцянка Т. Вовка допомогти монголам потрапити до Тухлі.
Розв’язка: Т. Вовк прощається з Мирославою і вирушає з десятитисячним відділом монголів на чолі з Бурундою на Тухлю.

4.7. Сюжет.
Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз’єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню.
Т. Вовк вирішує помститися тухольцям за свою образу зрадою. Він умовляє дочку залишити Тухлю і піти до монголів. Мирослава сперечається, але підкоряється волі батька.
Пета із задоволенням зустрів старого «помічника і друга». Т. Вовк обіцяє допомогти монголам перейти Карпати коротким шляхом через Тухлю.
Пета дарує Мирославі перстень, який дає їй можливість вільно пересуватися у стані ворога.
Мирослава дорікає батькові за його зраду, прагне позбавити себе життя заради Максима.
Боярин разом із десятитисячним відділом татар на чолі з Бурундою вирушає до Тухлі.

4.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:
• Якої шкоди завдали татари Русі? («Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)
• З якою метою монголи вирушили у військовий похід? («Ціль походу страшної орди були Угри, багата країна засилена племенем, спорідненим монголам, від котрого великий Чінгісхан монгольський домагався, щоб йому піддалося. Угри не хотіли піддатися і страшенний похід монгольської орди мав їм показати месть великого Чінгісхана»)
• В чому були причини завоювання татарами більшої частини Русі? («…Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. …Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені»)
• Як у творі описано жорстокість монголів? («…Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)
• Яким чином висловився боярин про Максима Мирославі? («О, я знаю, що ти готова батька свого покинути для нього, ти перестала вже любити батька для нього! А тільки я кажу тобі дівчино: не вір тому поверховому блискові! Не вір гадюці, хоч кораловими барвами міниться!») З чим це було пов’язано?
• Про який сон розповіла Мирослава батькові?
• За що Т. Вовк докоряв дочці?
• Як боярин охарактеризував князя Данила? («О, хитра се штука, той князь! Використати силу чоловіка, виссати його, мов спілу вишню, а кістку кинути геть — на те він якраз. І який рад був він, коли я попросив у нього даровизни землі в Тухольщині!»)
• Чим був роздратований боярин? («Ну, а може, вертати нам до Тухлі, до тих проклятих хлопів, до того чорта Бекрута, і просити у них ласки, піддатися їх карі, зректися свого боярства і благати їх, щоб нас прийняли до своєї громади, як рівні рівних, і жити з ними так, як вони, з вівцями вкупі між вівсом і гноєм?»)
• Що побачили Т. Вовк з дочкою, коли стали на вершину гори? («…Розкинулася широка стрийська долина морем пожеж і огню. Небо жевріло кривавим відблиском. Немов з пекла, неслися з долини дивні голоси, іржання коней, брязкіт зброї, переклики вартових, гомін сидячих при огнищах чорних, косматих людей, а геть-геть далеко роздираючі серце зойки мордованих старців, жінок і дітей, в’язаних і ведених у неволю мужчин, рик скотини і хрускіт будинків, що, перепалені, валилися додолу, а потім величезні водопади іскор, мов рої золотистих комах, збивалися під небо»)
• Якому рішенню батька була здивована Мирослава? Як вона зреагувала на нього? («Я ж знаю, що ти любиш мене! Я… я не покину тебе ніколи! Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу!»)
• Як Мирослава висловилася батьку про його рішення зрадити країну? («Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!»)
• Яку думку висловив автор повісті про огидність Т. Вовка? («…Не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна»)
• З чим, на ваш погляд, було пов’язано те, що монгольська сторожа поважно зустріла боярина з дочкою? («З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів»)
• Що було відомо про минулі зв’язки боярина з монголами? («Т. Вовк у битві під Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. Правда говорили вісті, доказу на те певного нема, а то б бояринові прийшлось понести голову на колоду; боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість»)
• Через що князь Данило із задоволенням дарував бояринові землі Тухольщини після битви під Калкою? («…Сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. Боярин вкінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатися в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно рад був його позбутися. І при від’їзді з Галича якось холодно прощалися всі з боярином, довголітнім товаришем оружжя»)
• На підставі чого Мирослава зрозуміла, що її батько зрадник?
• Про що думала Мирослава, перебуваючи з батьком у таборі ворога? («Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого народу! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру»)
• Чому Мирослава не могла знаходитися у ворожому стані? (Пета: «Хіба ж ти не знаєш, що звичай наш забороняє женщинам вступати в збір вояків?»)
• Яке значення мав подарунок Пети для Мирослави? («Се знак його великої ласки для тебе дає тобі безпечний прохід у монгольськім таборі»)
• Яким у творі зображений Пета? («…Головний начальник свого відділу, чоловічок літ коло сорока, тип монгола і невеличкий, повертливий з хитро мигаючими, малими, мов мишачими, очима»)
• У чому виявилася зрада Т. Вовка?
• Як боярин охарактеризував руський народ монгольському бегадиру? («Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні власті, де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружилися по добрій волі і вибирали та скидали свого старшину. Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка, і скоро би тілько побачив, що бояри тягнуть у сторону великого Чінгісхана одверто, то побив би їх камінням. Коли ж за приближенням вашої сили бояри піддадуться вам і віддадуть вам засіки, народ пирсне, як полова від вітру»)
• Якої кари могли б підлягати бунтівники у монгольському таборі? («У нас, коли дрібні ватажки хотіли бунтувати проти великого Чінгісхана, то той згромадив їх до свого аулу і, окруживши аул своїми вірними синами, велів настановити вісімдесят великих кітлів на грані і налити їх водою, а коли вода закипіла, то, не розбираючи нічиєї вини, велів у кожний котел вкинути по два бунтівники і варити їх так довго, поки тіло зовсім не відкипало від кості. Тоді велів повиймати голі кістки з кітлів, посадити їх на коней і повідвозити до підвладних їм племен, щоб ті на примірі своїх ватажків училися послуху й покори великому Чінгісханові»)
• Що запропонував Бурунда стосовно переходу через Карпати?
• Як почувала себе Мирослава, перебуваючи у монгольському таборі? («Положення те було справді страшне, бачилось навіть — безвихідне. Батько її — зрадник, монгольський слуга; вона — в монгольськім таборі, напівгість, напівбранка, а на всякий спосіб кругла сирота. …Вона дала сльозам волю і плакала, мов з життям своїм прощалася»)
• За що дорікала Мирослава батькові, коли той прийшов проститися з нею перед походом на Тухлю? («…Я дочка зрадника, може, й сама зрадниця! Так, тату! Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив!.. Ти вбив моє щастя»)
• Як Мирослава зреагувала на рішення батька йти на Тухлю з монголами? («…Я остережу його, спасу його від твоєї засідки! А коли в неї попадеться, то я стану обік нього і буду боротися разом з ним, до останнього скопу проти тебе, тату, і твоїх поганих союзників!»)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

ІІІ розділ повісті

1. Що тухольці вважали найдавнішим свідком давнини і «окружали великою пошаною»:
а) кам’яну брилу біля озера;
б) липу, що росла неподалік від водоспаду;
в) старий колодязь.

2. Який художній засіб використав І. Франко у фразі: «Сонце піднялось уже високо на небо..»:
а) алегорію;
б) епітет;
в) метафору.

3. Найстаршим на копних зборах був:
а) Захар Беркут;
б) старець-закличник;
в) Тугар Вовк.

4. Улюбленим заняттям для Захара Беркута було:
а) обробляти землю;
б) полювати на звірів і випасати овець;
в) доглядати за садом, пасікою.

5. Коли «настане час між зеленими святами і святом Купайла», Захар Беркут і з сином Максимом:
а) носять траву для худоби;
б) підрізають сад;
в) збирають зілля у горах для ліків.

6. Метою життя З. Беркут для себе вважав:
а) громаду;
б) подолати Т. Вовка;
в) забезпечити щасливе життя для своїх дітей.

7. У кого З. Беркут навчився лікарській справі?
а) ворожбита;
б) старця-чаклуна;
в) монаха Акинтія.

8. Правдиві слова З. Беркута були гострими як:
а) ніж;
б) голка;
в) бритва.

9. Багато подорожуючи ще молодим, З. Беркут відвідав:
а) Галич і Київ;
б) Тулу і Москву;
в) Волинь і Крим.

10. Чим саме тухольці сплачували князю податки?
а) грошима;
б) натуральною продукцією;
в) цінним металом.

11. Хто з героїв твору, як заговорить, то немов бог тобі в серце вступає»?
а) Захар Беркут;
б) Мирослава;
в) Максим.

12. Одним із важливих питань для З. Беркута, яке він намагався обговорити на громадській раді,— це:
а) побудування нової дороги;
б) бережливе ставлення до лісу;
в) розширення посівної площі.

 

ІV розділ твору

1. Назвіть міста, які було першими зруйновано татарами:
а) Умань, Полтава, Чернігів;
б) Ужгород, Новгород, Харків;
в) Київ, Канів, Переяслів.

2. Про кого І. Франко говорить, що він «…ішов поздовж руської землі, розпускаючи широко свої загони і бродячи по коліна в крові»?
а) Чінгісхана;
б) Батия;
в) Пету.

3. Орда хана складалася з війська у:
а) п’ятсот тисяч;
б) сто тисяч;
в) дві тисячі.

4. Який художній засіб використано І. Франком у фразі: «Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями»?
а) алегорією;
б) епітет;
в) метафору.

5. Основною метою військового походу монголів було:
а) підкорити країну Угри;
б) захопити Карпати;
в) знищити слов’янські народи.

6. Як назвав Т. Вовк татар:
а) своїми союзниками;
б) страшною дикою силою;
в) правителями землі.

7. З похнюпленими додолу головами і з горляною, співучою мовою, татари були схожими на:
а) вовків;
б) страшних демонів;
в) волохатих чудовиськ.

8. Монгольські шатри були зроблені з:
а) брезенту;
б) волоку;
в) різнокольорового ганчір’я.

9. Що подарував Пета Мирославі?
а) Красивого коня;
б) срібне намисто;
в) золотий перстень.

10. За що дорікав Пета Т. Вовку? Бо боярин:
а) невчасно прибув до табору;
б) не приніс карту розташування тухольців у горах;
в) нічого не розповів про Захара Беркута.

11. Кому з героїв належать слова: «Хто має браму, той має й хату!»
а) Мирославі;
б) Бурунді;
в) Т. Вовку.

12. Бурунда був одягнений у шкіру:
а) тухольського ведмедя;
б) степового тигра;
в) гірської кози.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

 

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Дослідіть, у чому виявилася зневага і жорстокість Т. Вовка до тухольців? Наведіть переконливі факти з твору.
2. Порівняйте, яке значення має військовий прапор і знамя для тухольської громади. Свої співставлення узагальніть.
3. Стара липа, яка росла за селом Тухля, була місцем:
а) де любили гратися діти селян;
б) першої зустрічі Мирослави з Максимом;
в) копних зборів тухольців.

Картка № 2
1. Прокоментуйте, про що свідчать слова громадян на копі стосовно позбавлення їх волі: «Станемо в обороні своєї свободи, хоч би прийшлося нам і останню краплю крові пролити»
2. Чому, на вашу думку, Захар Беркут, не досить знаючи Тугара Вовка, негативно висловлюється про нього громаді? Свої міркування обґрунтуйте.
3. П’ятий син у Захара Беркута був:
а) лікарем;
б) ковалем;
в) гончарем.

Картка № 3
1. Вмотивуйте, чому Мирослава просить батька повернутися до Тухлі і жити за законами громади? Чи пов’язане це з її коханням до Максима?
2. Обґрунтуйте, з чим пов’язано те, що Т. Вовк запропонував іти монгольському війську Тухольським шляхом. Як він довів своє рішення монгольському ватажку?
3. Кому з героїв належить портретна характеристика: «…мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви»:
а) Тугару Вовку;
б) Захару Беркуту;
в) Бурунді.

 

VІ. Підсумок уроку

 

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

 

VІІІ. Домашнє завдання
Знати зміст V, VІ розділів повісті, скласти план, дібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.

Урок № 11 І. ФРАНКО «ЗАХАР БЕРКУТ». ЗМАЛЮВАННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ РУСИЧІВ ПРОТИ МОНГОЛО-ТАТАРСЬКИХ НАПАДНИКІВ, 7 клас, українська література

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.