• Реклама

  • .

Урок № 28 БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. ПОЕЗІЇ «ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ», «ДОРОГИ», «РІЗДВО». МІФОЛОГІЧНІСТЬ ОБРАЗУ, ЕКЗОТИКА ЛЕМКІВСЬКОГО КРАЮ В КОНТЕКСТІ ВСЕЛЮДСЬКИХ МОТИВІВ, українська література, 11 клас

Урок № 28 БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. ПОЕЗІЇ «ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ», «ДОРОГИ», «РІЗДВО». МІФОЛОГІЧНІСТЬ ОБРАЗУ, ЕКЗОТИКА ЛЕМКІВСЬКОГО КРАЮ В КОНТЕКСТІ ВСЕЛЮДСЬКИХ МОТИВІВ, українська література, 11 клас

Мета: проаналізувати вірші Богдана-Ігоря Антонича з метою вивчення особливостей творчої манери поета; розвивати образне мислення учнів; сприяти вихованню високих моральних почуттів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тести, книги Б.-І. Антонича, таблиця «Творча спадщина митця», епіграф.

І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезами краси помильні судді і відважать смуток, діапазон, п’яніння, думку, слова гаму, а ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.
Богдан-Ігор Антонич

 

 

 

ХІД УРОКУ № 28 БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. ПОЕЗІЇ «ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ», «ДОРОГИ», «РІЗДВО». МІФОЛОГІЧНІСТЬ ОБРАЗУ, ЕКЗОТИКА ЛЕМКІВСЬКОГО КРАЮ В КОНТЕКСТІ ВСЕЛЮДСЬКИХ МОТИВІВ, українська література, 11 клас

 

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Виразне читання напам’ять поезії «Вишні»

2. Фронтальна бесіда на повторення вивченого
• Поясніть, як ви розумієте мотив «поганства» у збірці Б.-І. Антонича «Три перстені».
• З’ясуйте роль образу сонця в збірці Б.-І. Антонича «Три перстені».
• Як уплинула міфологія на творчість Б.-І. Антонича?
• Як Б.-І. Антонич розкриває місце поета в літературній традиції свого народу у вірші «Вишні». Поясніть, як ви розумієте образ поета-хруща.
• Подумайте, чи можна стверджувати про творчі перегуки Б.-І. Антонича з поезією П. Тичини. Чому?
• З’ясуйте, що мав на увазі Б.-І. Антонич, говорячи: «Я не мандоліст ніякого гурта».

3. Виконати тестові завдання закритої форми

1. Б.-І. Антонич народився
а) Гуцульщина
б) Лемківщина
в) Покуття
г) Волинь

2. Перша збірка Б.-І. Антонича
а) «Три перстені»
б) «Книга Лева»
в) «Привітання життя»
г) «Зелена Євангелія»

3. Цикл «Бронзові м’язи», присвячений рідкісній в українській літературі спортивній темі, є в збірці Б.-І. Антонича
а) «Привітання життя»
б) «Три перстені»
в) «Ротації»
г) «Книга Лева»

4. На збірці Б.-І. Антонича «Ротації» позначилися естетичні засади літературної течії
а) неоромантизму
б) сюрреалізму
в) футуризму
г) символізму

5. Словами «Мої пісні — над рікою часу калиновий міст, я — закоханий в житті поганин» закінчується поезія Б.-І. Антонича
а) «Автобіографія»
б) «Привітання життя»
в) «Автопортрет»
г) «Село»

6. Соціальні мотиви найвиразніше звучать у збірці Б.-І. Антонича
а) «Три перстені»
б) «Ротації»
в) «Привітання життя»
г) «Книга Лева»

7. У кожному рядку чотиривірша з поезії Б.-І. Антонича «Запрошення»

Вже спалюється день на вугіль ночі,
росою вечір трави з попелу полоще,
і ляк, мов свердел, твоє серце точить,
і місяць тіні згублені полошить…

повторюється троп
а) порівняння
б) метафора
в) метонімія
г) гіпербола

8. Поетичну закоханість у світ

Я, сонцеві життя продавши
За сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля

виражає ліричний герой із твору Б.-І. Антонича
а) «Молитва до зір»
б) «Заспів»
в) «Автобіографія»
г) «Автопортрет»

9. Рядки: «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко» з поезії
а) «Автобіографія»
б) «Вишні»
в) «Автопортрет»
г) « Село »

10. В уривку з поезії Б.-І. Антонича «Закінчуючи»

Хто ж потребує слів твоїх?
Чи той, що важить хліб і сіль,
чи той, що відсотки рахує,
чи той, що у безсонну ніч
бунтарські зазиви друкує,
чи той, кого гарячка палить
і з голоду запеклий вже,
чи той, що чорні тюрми валить,
чи той, що тюрми береже?

ужито
а) анафору й риторичне запитання
б) епіфору
в) риторичний оклик
г) паралелізм

11. Поезії «Пісня про вічну молодість», «Зриви й крила», «Пісня мандрівника», «Романтизм», «Молодий поет» із збірки
а) «Три перстені»
б) «Книга Лева»
в) «Привітання життя»
г) «Зелена Євангелія»

12. Збірка «Три перстені» була написана
а) 1934 р.
б) 1933 р.
в) 1932 р.
г) 1935 р.

4. Перевірка домашнього твору-мініатюри на одну з тем: «Моє розуміння поезії Антонича» або «Український образ світу в поезії Антонича».

 

II. Оголошення теми, мети уроку

 

III. Формування нових знань, умінь і навичок

1. Робота з епіграфом
Осягнути всю правду творчості Антонича належить майбутньому. Але вже сьогодні можемо сказати, що та правда передовсім у неповторності світу, створеного поетом, світу, осяяного з глибини філософією життєствердження.
Спираючись на рядки епіграфа, поясніть, як Антонич уявляв свою посмертну славу?

2. Слово вчителя
Творчість Богдана-Ігоря Антонича безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонича. Збірка ж Антонича «Три перстені» цікавить нас передусім своїм новаторським підходом і відчутно відображає імпресіоністичні прийоми — яскравість та багатство кольорів, детально вимальований навколишній світ, постійну присутність пейзажних замальовок, де внутрішній світ героя творить опозицію й одночасно єдність зі світом зовнішнім, різноманіття звуків, запахів, які творяться автором за допомогою образного вживання описів природи, стихій, які поет майстерно передає за допомогою поетичного слова. Вірші митця найчастіше будуються за принципом: пейзаж або невелика пейзажна замальовка — роздум — констатація. Навколишній світ постійно штовхає ліричного героя поезії на роздуми, що одразу відображають стан душі. І найчастіше — це деталі, які примушують замислитися, які нагадують, які бентежать, які приводять до неминучого висновку про швидкоплинність усього сущого. У «Трьох перстенях» імпресіоністичні тенденції виявляються на рівні спогадів ліричного героя про своє дитинство, де деталі опису природи поєднуються з рефлексіями самого героя. Один з найбільш позначених імпресіоністичною забарвленістю віршів у збірці — «Дороги». Перед нами постає світ, що постійно змінюється, багатство кольорів і звуків передають переживання ліричного героя.

3. Виразне читання підготовленим учнем поезії «Дороги»

4. Бесіда з учнями. Робота з текстом поезії
• Якою постає природа в поезії «Дороги»?
• Яка мета зображення природи?
• Символом чого є дорога в поезії? (Символом незворотності часу, його плинності й невблаганності лету, вічності людського пориву до пізнання світу й свого місця в ньому. Автор убачав у дорозі втечу від повсякденного життя, від загалу, від загальноприйнятих норм; цей образ допомагає відірватися від сьогодення й пірнути в минуле та майбутнє, у потойбічне. Образ дороги дає можливість глибше відтворити стан людини, для якої постійний рух стає джерелом енергії, постійним пошуком істини)
• Яку роль відіграють небо й пшениця в поезії? (Небо й пшениця ніби відтворюють кольори національного прапора: «Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами)»)
• Що вбачає юність у цій дорозі? (Юність у цій дорозі вже вбачає наближення зрілості: «Наша молодість, наче природа, колосистим ще літом доспіє»)
• Назвіть авторські неологізми. (Залізиста вода, мідянорогий місяць)
• Яка роль названих епітетів? (Зробити вірш експресивно насиченішим, викликати в читача найнесподіваніші асоціації)
• Яку роль відіграє звуконаслідування? («Дзінь-дзелень». Допомагає створити звукові картини)
• Назвіть риторичні звертання, поясніть їх роль. (Виступають ефективним засобом зосередження й утримання уваги читача)
• Наведіть приклади метафори. (Трава принишкла, Цвіркуни розспівались, молодість доспіє…)
• Наведіть приклади порівняння. Назвіть його різновид. (Земля, наче книжка — сполучникове; молодість, наче природа — сполучникове)
• Конкретні предмети з характерними кольоровими ознаками можуть називатися також абстрактними іменниками кольору. Наведіть приклади такого іменника. (Зелень: яруги, галявини, кручі)
• Назвіть рік написання поезії. (1933)

5. Виразне читання вчителем поезії «Зелена Євангелія»

6. Розповідь з елементами бесіди
Вірш «Зелена Євангелія» — це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені автором. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Опис краси рідного мальовничого гірського поетового села Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша.
Поетика кольору — явище глибинної структури тексту. Пряме й метафоричне значення кольору можуть бути в тісному зв’язку й зіставленні смислів.
• Які кольори згадані поетом у «Зеленій Євангелії»? Яке вони мають значення? (Білий. Це доволі частотний колір у поезіях поета. Цей колір, мабуть, автор використовує для надання своїм образам позитивного забарвлення. Червоний. Допомагає змалювати образ місяця більш насичено)
• Скільки строф має вірш? (Два катрени)
• Які асоціації у вас викликають образи вірша? Який образ можна назвати основним. Чому? (Основою основ серед образів Антоничевої поезії став образ землі. Богдан-Ігор Антонич прийшов до переконання, що джерело всіх слов’янських вірувань треба шукати саме тут. Із землі народжується життя. Земля — фундамент світового дому)

7. Виразне читання поезії « Різдво»

8. Слово вчителя
Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали «безрозсудним поганином самого почування», адже він не вдавався до «оязичення християнства» чи — навпаки. Часто в одному творі з’являлися мотиви двох вір, як у вірші «Різдво», де сюжет християнської містери, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі.
Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Справді, на Різдво лемки з хлібом й свяченою водою обходять обійстя й освячують його. Згаданий тут символ місяця пов’язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. До речі, язичницький місячний знак — «золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, утаємниченої в долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись у всьому на Господнє провидіння.
Те, що Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму, не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Творча робота
Використовуючи матеріал таблиці та знання про поетичну спадщину митця, скласти усне висловлювання на тему «Значення творчості Б.-І. Антонича».

Поетичні переклади

Прозові твори

Літературно-критичні статті

Ашіль Мільєн, Владислав Белза, Ярослав Врхліцький, Густав Фальке, Райнер Марія Рільке «На другому березі» (незакінчений роман); «Політик» (сатиричний гротеск); «Три мандоліни» (новела); окремі твори у фрагментах «Національне мистецтво», «Між змістом і формою», «Становище поета», «Як розуміти поезію», «Сто червінців божевілля»

 

2. Узагальнювальна бесіда
• Визначте, чим відрізняється поезія Б.-І. Антонича від класичного вірша описового характеру.
• Прокоментуйте слова Б.-І. Антонича: «Мистецтво не відтворює дійсності, ані її не перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність».
• Поясніть метафори, уживані Б.-І. Антоничем. Спробуйте «розшифрувати» такі з них:

Вернувся я, де вільхи й риби,
де м’ята, іви, де квітчасті стіни;
і знов цілую чорні скиби,
припавши перед сонцем на коліна.
(«Поворот»)

Корови моляться до сонця,
що полум’яним сходить маком.
Струнка тополя тонша й тонша,
мов дерево ставало б птахом.
(«Село)

 

V. Домашнє завдання
1. Вивчити напам’ять одну поезію Б.-І. Антонича (на вибір).
2. Прочитати твір О. Турянського «Поза межами болю».
3. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Осипа Турянського.

 

Урок № 28 БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. ПОЕЗІЇ «ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ», «ДОРОГИ», «РІЗДВО». МІФОЛОГІЧНІСТЬ ОБРАЗУ, ЕКЗОТИКА ЛЕМКІВСЬКОГО КРАЮ В КОНТЕКСТІ ВСЕЛЮДСЬКИХ МОТИВІВ, українська література, 11 клас

 

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури, 11 клас

Комментарии закрыты.