Шолохов Михайло Олександрович. Біографія і творчий шлях

Шолохов Михайло Олександрович (1905—1984) — російський письменник, який змалював епічну картину життя донського козацтва з його історичними особливостями, традиціями, складним переплетінням людських взаємин, соціальними потрясіннями доби революції та громадянської війни у «Донських оповіданнях» і романі «Тихий дон». Лауреат Нобелівської премії (1965).

Основні твори: «Донські оповідання» (1926), «Тихий Дон» (1928—1940), «Піднята цілина» (1932—1960), «Вони воювали за Батьківщину» (1943—1969), «Доля людини» (1956—1957).

Народився М. О. Шолохов 1905 р. на хуторі Кружилін станиці Вешенської, повіту війська Донського в сім’ї селянина. Батько письменника родом з Рязанської губернії, хоч і не мав освіти, був людиною начитаною і докладав усіх зусиль, щоб дати освіту синові, прищепити йому любов до книги. Мати Шолохова, Анастасія Данилівна Чернікова, походила з бідної селянської сім’ї, яка була вивезена за кріпаччини з Чернігівщини. «Мабуть, мати, — писав російський письменник О. Серафимович, — подарувала йому у спадок бути видатним художником, подарувала дорогоцінний талант митця». Розповіді матері допомогли потім письменнику створювати самобутні й колоритні образи українців, написані проникливо, з розумінням національного характеру, побуту, мови. Влітку 1942 р. Анастасія Данилівна загинула в станиці Вешенській від німецької бомби. «Моя мати — українка Чернігівської області — з дитинства прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні — однієї з наймелодійніших у світі», — писав М. Шолохов. У формуванні свідомості і художніх нахилів майбутнього письменника велику роль відіграло те, що його дитинство пройшло серед мальовничих степів і луків Придоння, де майбутній митець жадібно вбирав у своє серце кольори і запахи рідного краю. У 1912 р. Шолохов розпочав навчання в парафіяльний школі, потім в гімназії. Родині доводилося часто переїжджати, тому у гімназіях Москви, Богучара, Вешенської Михайлу вдалося закінчити лише чотири класи. Захоплення творами класиків суттєво поповнило освіту, спрямувало і виховало почуття та художні смаки. Вирішальну роль у визначенні долі молодого Шолохова відіграли революція та громадянська війна. Юнак опиняється у самому вирі подій. Пізніше письменник згадував: «З 1920 р. служив і мандрував по Донській землі.

Довго був продпрацівником. Ганявся за бандами, що хазяйнували на Дону до 1922 р., і банди ганялись за нами. Все йшло, як заведено. Доводилося бувати у різних халепах…». Враження, пов’язані з цими подіями, пізніше послужили поштовхом до написання «Донських оповідань». Після війни Шолохов переїжджає до Москви продовжувати освіту, та більше навчатись йому не довелося: він змушений був працювати вантажником, муляром. Водночас юнак самостійно поповнював свої знання. У цей час, як він пізніше напише, — «з’явився справжній потяг до літературної праці». На початку 1926 р. була написана і надрукована збірка «Донські оповідання», через рік — збірка «Лазоревий степ». У 1926 р. Шолохов розпочав писати роман «Тихий Дон» — грандіозну епічну картину життя донського козацтва з його історичними особливостями, традиціями, складним переплетінням людських взаємин, соціальними потрясіннями доби революції та громадянської війни. Пісенна назва «Тихий Дон» контрастує з гостро драматичним змістом твору. Історична панорама, відображена в романі, вражаюча. У творі широко змальовані події, які відбувалися на фронтах Першої світової війни, корніловський заколот, революційні події в Петрограді, на Дону, наступ денікінської добровольчої армії, розгром денікінських військ. На тлі бурхливих історичних подій майстерно змальовується особисте життя героїв роману. У квітні 1928 р. перша книга роману з’являється на сторінках часопису «Октябрь», у жовтні виходить друга книга, які викликають схвальні відгуки критики. На початку 1929 р. у Берліні в перекладі німецькою мовою виходить перша книга роману. Це принесло письменнику світове визнання. Під час роботи над «Тихим Доном» письменник уважно слідкував за перетвореннями, які відбувалися в країні — колективізацією, створенням перших колгоспів. Так народився роман «Піднята цілина», над яким Шолохов працював протягом 30 років, завершивши його написання у 1960 р. Роман змальовує долю донського козацтва після громадянської війни. У 1934 р. письменник виїжджає за кордон до Стокгольма, Копенгагена, Лондона, Парижа, де виступає з доповідями про радянську літературу, популяризуючи її серед громадськості цих країн. У роки Великої Вітчизняної війни М. Шолохов — військовий кореспондент газети «Правда», брав участь у боях під Смоленськом, Ростовом, на Волзі, фронтовими шляхами дійшов до кордонів Німеччини. У травні 1943 р. «Правда» і «Красная звезда» почали друкувати роман «Вони воювали за Батьківщину». Письменника завжди приваблювали людські взаємини у непрості часи історичних і соціальних змін. Своїх героїв автор зображує на межі морального вибору, психологічного зламу. Його персонажі — прості люди, доля яких складається на тлі історичних подій.

Шолохов Михайло Олександрович. Біографія і творчий шлях

Комментарии закрыты.