Іграїзація суспільства. Що таке іграїзація суспільства?

Іграїзація суспільства — 1) упровадження принципів гри, евристичних елементів у прагматичні життєві стратегії, що дає змогу індивідам за допомогою самоорганізації ефективно виконувати основні соціальні ролі, адаптуватися до нерівноваги, інновацій, випадковостей, ризиків; 2) гібридний тип раціональності, що припускає руйнування фіксованого змісту в комунікаціях людей через присутність у них у зростаючих масштабах несказаного і квазісказаного; 3) фактор конструювання, підтримки соціальної реальності, яка розвивається нелінійно, тобто її нинішні якості нееквівалентні історичному минулому; 4) соціологічна парадигма з теоретико-методологічним інструментарієм, що допомагає аналізувати порядок і хаос у динамічних сучасних соціальних системах. Явище іграїзації суспільства виникло під впливом становлення постмодерністського суспільства. Іграїзації суспільства притаманна відкритим, плюралістичним суспільствам з тенденцією до нелінійного розвитку. Відкритість і плюралізація цінностей і норм, моралі є вихідною умовою самоорганізації і самоутворення соціальних акторів. Іграїзація суспільства, як і вищі форми гри соціального характеру, є способом переживання реальності, що припускає взаємопроникнення ігрової діяльності і культури, добровільну діяльність людини, що не може здійснюватися примусово, їй, як і звичайним іграм, властива пристрасть. Як визначена форма соціальних контактів іграїзація суспільства містить приховану мотивацію, що нерідко призводить до драматичних наслідків. Іграїзація суспільства відрізняється від гри особливим типом комунікації і прагматичністю, яка виявляється у дотриманні вузьких прагматичних інтересів, розумінні виграшу, вигоди і користі. Доля сприяє розвитку саморефлексії і самоорганізації у соціальних акторів, спонукає їх до отримання конкретного зиску з використання евристичних соціальних практик, адекватних нелінійній соціокультурній динаміці. Іграїзація суспільства як конкретна форма перформативності постмодерністського світу охоплює правила комунікаційних взаємодій, повсякденні соціальні практики ігрового типу, що відповідають нелінійній динаміці цінностей і нормативних вимог, якими маніпулюють соціальні актори для досягнення своєї мети. Ці правила і практики можуть бути представлені як визначені мовні коди, спираючись на т. зв. сімейні подібності, абстракції реалій, що є основою комунікації і визначають значення понять у межах функціонування мови, дають змогу інтерпретувати соціальні реалії, поводження людей в умовах упорядкованого хаосу постмодерністського світу, сприймати множинність змістів одного й того ж тексту, використовуючи усталені, хоча й обмежені за часом, однакові «реальні технічні прийоми» (Л. Вітгенштейн).

Правила іграїзації суспільства постійно коригуються, що припускає девіацію, патологію, хаос, парадокси суспільної свідомості. Однак на певному етапі вона може призвести до нового, якісно іншого, правила організації соціального життя. Іграїзація суспільства зумовлює створення нових алгоритмів самоорганізованого поводження як визначеного порядку й упорядковує різноспрямовані дії самоорганізованих акторів. Іграїзація суспільства практично охоплює всі прошарки суспільства, які демонструють волю, перформативність, здатність до самоорганізації, створює загальне функціональне поле, сприяє перетинанню і поєднанню соціальних кіл, а отже, є важливим фактором зміни самоідентифікації, необхідної для вступу до іншого ігрового поля. Іграїзація суспільства, будучи формою перформативності, допомагає зробити вибір іншої ідентичності, що актуально в глобалізованому світі. За Е. Гідденсом, іграїзація суспільства не тільки визначає входження індивіда до нових секторів соціального світу, а й дає змогу активно творити власну долю в умовах невизначеності світу, адаптуватися до різнопланового розвитку.

Іграїзація суспільства. Що таке іграїзація суспільства?

Комментарии закрыты.