Ізоляціонізм. Що таке ізоляціонізм?

Ізоляціонізм. Що таке ізоляціонізм?

Ізоляціонізм (франц. іsolation — відокремлення) — зовнішня політика держави, яка ґрунтується на невтручанні в суспільно-політичні процеси, які безпосередньо торкаються її інтересів поза її кордонами. Ізоляціонізм може бути зумовлений автаркією, виявляючись у політичній самоізоляції (Китай XVII—ХІХ ст.), а також засобом зміцнення позиції держави у світовій економіці й політиці. Ізоляціонізм є прийнятним для великих держав імперського типу. У XVIII—ХІХ ст. у Великій Британії ізоляціонізм виявився в політиці «блискучої ізоляції», спрямованій на забезпечення європейської та світової гегемонії країни. Вона усвідомлювала, що її безпека залежить від силової рівноваги на континенті й спрямовувала зусилля на підтримання цієї рівноваги дипломатичними методами, дистанціюючись від безпосередньої участі в європейських конфліктах. При цьому британський уряд заперечував і можливість втручання у внутрішні справи інших держав. Ізоляціонізм був домінуючою політичною течією в США у ХІХ ст. — першій третині ХХ ст. Її представники виступали проти участі країни у конфліктах між європейськими державами, але відстоювали монопольне право США на здійснення політичного та економічного впливу у Новому Світі.

Ізоляціонізм передбачав відмову від зобов’язань щодо інших держав, однак не означав ізоляцію США від решти країн. Після закінчення «холодної війни» у США сформувався неоізоляціонізм, представники якого обстоювали стратегічну невразливість США, відсутність у них реальних конкурентів у військовій сфері та малоімовірність їх появи, обмеження міжнародних зобов’язань необхідним мінімумом, відмову від війни на чужих територіях, від глобальної відповідальності США за підтримання світового порядку тощо.

Ізоляціонізм. Що таке ізоляціонізм?

Комментарии закрыты.