Імперія. Що таке імперія?

Імперія. Що таке імперія?

Імперія — вища форма традиційної державності, наддержавне утворення, яке об’єднує декілька народів та країн під егідою універсальної ідеї релігійно-етичного характеру. імперія є вищою, головною та найефективнішою формою інтеграції, доступної традиційній державності. У політичній системі імперії центр (імператор, центральні політичні інститути) є автономною одиницею. Імперія має такі основні ознаки: територія середнього або більшого розміру для певної епохи та регіону; етнічна й історична неоднорідність складових з наявністю домінуючого етносу або групи етносів; поєднання етнокультурної різнорідності у структурі імперії й універсалізму в політичній практиці; монополізм влади, одноосібна влада правителя; сакральність влади, здійснюваної без посередництва проміжних між правителем і народом органів та установ; прагнення до гегемонії; економічне та політичне підпорядкування одним народом інших; включення підкорених (підпорядкованих) народів і територій у державну структуру; наявність центру та периферії, окраїн, провінцій або метрополії та колоній; провідна роль армії й військового елементу, яка створює особливі естетику, ідеологічний імідж імперської державності. Ціннісна домінанта імперії ґрунтується на механізмі освоєння народом певної території, який втілюється у специфічній для кожного етносу моделі колонізації; на усвідомленні й поширенні уявлення про те, що імперія є ідеальною підвалиною побудови суспільства. Імперська свідомість характеризується поширенням вихідних ціннісних домінант релігійного походження, які започатковують формування І. і надалі приховано визначають її характерні ознаки. Термін «імперія» у XVI ст. набув значення відкритої системи, що розширюється, а умови належності до неї не є жорсткими і регламентованими. Імперія формуються за наявності в системі політичної легітимації держави вказівки на її абсолютне, універсальне значення, усталеної тенденції до територіального розширення у політичній практиці держави, соціокультурної мозаїчності території її держави, відсутності або обмеженості асиміляції народів, які мешкають на ній, збереження ними своїх етнокультурних особливостей. Основними функціями імперії є: підтвердження універсалістських домагань; підтримування усталеного зростання обсягів та доступності ресурсів; сприяння інтеграції гетерогенного в етнокультурному відношенні імперського простору у єдиний соціально-політичний організм; забезпечення ефективної взаємодії центральної і периферійної еліт. Створення імперської структури залежить від прагнення суверенів правити у більш централізованій країні, де вони б монополізували право на прийняття політичних рішень та одноосібне визначення політичних цілей; наявності у місцевих еліт права доступу до центральної еліти, що сприяє ефективності реалізації ними імперської політики. Імперія структурно визначається відносинами панування між національною елітою в центрі і національними елітами на периферії за гармонії інтересів між центром і периферійними націями.

Ознакою імперії в цьому сенсі є плацдарми, утворені імперською елітою у периферійних націях, а вирішальною функцією — перенесення на периферійні нації надпропорційних витрат на підтримання панування. Стабільність імперії безпосередньо залежить від ототожнення різними елітними групами своїх інтересів з інтересами імперії. Поведінкою еліт визначається міцність єдиної імперської політичної структури. Імперські системи являють собою форму розв’язання конфліктних ситуацій, які виникають при зіткненні в конкретному геополітичному просторі універсалістських орієнтацій з дисгармонійним розмаїттям етнічних культур.

Імперія. Що таке імперія?

Комментарии закрыты.