• Гороскоп 2016

Історична пісня «Максим козак Залізняк». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Історична пісня «Максим козак Залізняк». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Герой пісні — реальна історична особа. Його прізвище походить від назви занадто перепаленої глини чи цегли темно-жовтого або темно-червоного відтінків. В Україні залізняком називають і певний сорт червонуватого, іскристого граніту. Усі названі матеріали особливо міцні. Очевидно, ця властивість і дала імпульс людській фантазії для утворення прізвища «Залізняк».
Народився майбутній ватажок гайдамацького повстання на хуторі Івківці (за іншими даними — в с. Медведівка) поблизу Чигирина в 40-ві роки ХVІІІ ст. у козацькій родині. У тринадцять літ подався на Запорожжя, де пробув чотирнадцять років. Восени 1767 року об’явився монастирським послушником спочатку в Жаботинському, а потім в Мотронинському Троїцькому монастирях. Разом з іншими запорожцями навесні 1768 року зібрав у Холодному Яру неподалік Чигирина загін у кількасот гайдамаків і в другій половині травня того року вирушив у похід. Повстанці оволоділи Жаботином, Смілою, Черкасами, Корсунем, Богуславом, Каневом та Уманню. Повстанська рада проголосила Максима Залізняка гетьманом і князем смілянським, а сам він заявив про відновлення Гетьманщини. Чисельність гайдамацьких військ увесь час збільшувалася, повстання поширилося на Київщину, Брацлавщину, Волинь, Полісся і Галичину. На початку липня 1768 року діяло майже 30 гайдамацьких загонів. На охоплених повстанням землях почали запроваджувати елементи козацького адміністративного устрою.
До поразки повстання мала причетність російська імператриця Катерина II, яка боялася поширення гайдамацького руху і на Лівобережжя, що на той час належало Росії. За її наказом російський генерал М. Кречетников заарештував Максима Залізняка, Івана Гонту та інших ватажків повстання; 840 гайдамаків разом з Гонтою як підданих Речі Посполитої було передано польській стороні й страчено в Кодні поблизу Житомира та в с. Серби (нині — Могилів-Подільського району Вінницької області). Залізняка засудили до покарання батогами, таврування, виривання ніздрів і довічне заслання до копалень Нерчинська в Сибіру. За деякими даними, він утік з каторги й узяв участь у селянській війні під проводом Омеляна Пугачова.
Перші рядки пісні знайомлять з головним героєм:

Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя.
Як поїхав на Вкраїну,
Як пишная рожа!

Із цих слів стає відомо, що керівник повстання — із запорозького козацтва. Він — «як пишная рожа» (в інших варіантах «як у городі рожа», «як повная рожа», «як славная рожа»). В українській народній творчості з красою квітів порівнювали вроду дівчат і жінок. У цьому порівнянні про козака-запорожця ідеться як про людину в розквіті сил. Очевидно, воно якнайбільше опоетизовує його, якнайповніше передає народну любов до улюбленця. Подібні порівняння трапляються і в піснях, де козаків порівнюють з маками:

Ой по горах сніги лежать,
По долинах води стоять,
А по шляхах маки цвітуть.
То ж не маки червоненькі —
То козаки молоденькі…

Запорожці, як відомо, носили червоно-малиновий одяг і мали за бойовий червоно-малиновий стяг. І коли здалеку споглядали вихід козацького війська в похід, здавалося, що то цвіте степовий мак. Звідси — порівняння в пісні.
В одному з варіантів пісні про Морозенка йдеться про те, як вороги спіймали його «за червону жупанину» і перед тим, як убити, познімали з нього всі «червоні стрічки», що були ознакою військової влади. Мабуть, такі відзнаки були у ватажка повстання, тому за аналогією використано порівняння Максима Залізняка з червоною рожею.
Далі в пісні описано виступ гайдамаків проти польської шляхти. Майже з протокольною точністю вказано час вирішальної битви:

Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
Обступили город Умань,
Докопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.

Згадка про сорокатисячне повстанське військо — поетичний вимисел, перебільшення. Загони Максима Залізняка на час взяття Умані нараховували приблизно дві тисячі чоловік. У пісні гіперболізація є наслідком намагання показати розмах, загальнонародний характер повстання.
Точно передано рух гайдамацького війська по лінії Жаботин — Умань. Фіксує пісня два найважливіші етапи Коліївщини: взяття Жаботина, який став містом першої перемоги, та Умані — однієї з найбільших фортець польської шляхти на Правобережжі. Батальна сцена виписана без зайвих подробиць, але в ній чітко зафіксовано приготування до штурму міста («обступили город», «покопали шанці») і сам бій:

Та вдарили з семи гармат
У середу вранці,
Накидали за годину
Панів повні шанці.

Перші два рядки повторюються двічі, завдяки чому досягаються уповільнення дії і масштабне зображення бою. У наступних відчувається неприхована іронія у розповіді про поразку шляхти. Бій за Умань, як свідчать історики, був жорстоким і кривавим, а в пісні, ніби побіжно, йдеться про те, як викопані шанці швидко були заповнені загиблими панами. Поетичне перебільшення щодо швидкого і легкого успіху підкреслює жалюгідне становище переможеного ворога, героїзм повстанців, їхнє молодецьке завзяття у битві.
Дії гайдамацьких загонів інтерпретовані як високий громадянський подвиг, що приніс їм славу:

Отак Максим Залізняк
Із панами бився,
І за те він слави
Гарной залучився.
Лине гомін, лине гомін
По степу німому —
Вертаються козаченьки
Із бою додому.

Оптимізм, яким позначена кінцівка пісні, виражає сподівання народу на вільне життя.
Пам’ять про Максима Залізняка втілена в легендах і переказах. Його мужністю захоплювався Т. Шевченко, пишучи поему «Гайдамаки». У с. Івківці на Черкащині йому поставлено пам’ятник роботи відомого скульптора І. Гончара.

Історична пісня «Максим козак Залізняк». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій

Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій

Комментарии закрыты.