Екзистенціалізм у літературі. Що таке Екзистенціалізм у літературі? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Екзистенціалізм у літературі. Що таке Екзистенціалізм у літературі? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Екзистенціалізм у літературі (лат. existentia — існування) — течія, що виникла після 1-ої світової війни, сформувалася в 30-40-ві, найбільшого розвитку досягла в 50-60-ті XX ст. Джерела її містилися у працях німецького мислителя XIX ст, Е. -С. К’еркегора, який вперше сформулював антитезу екзистенції та системи (гегелівського панлогізму). Сформувалася в працях німецьких (М. Хайдеггер, 1889-1976; К. Ясперс,. 1883-1969) та французьких (А. Камю, 1913-60; Ж-П. Сартр 1905-80) філософів та письменників. Як система Е. внутріш-.,ньо неоднорідний, його основою є ідеї феноменолога Е. Гуссерля (1859-1938) і екзистенціаліста М. Хайдеггера. Естетична теорія близька до теорії інтуїтивістів. М. Хайдеггер вбачав — єдиним джерелом художнього твору самого митця. Письменник, на його думку, у своєму творі виражає тільки себе, а не об’єктивну реальність. Створена ним дійсність стоїть над ’ часом та суспільством, бо розкриває таємницю буття взагалі. Мистецтво не можна аналізувати, інтерпретувати, його потрібно тільки переживати, бо це — символ. Правда, яку несе твір, завжди суб’єктивна та індивідуальна (Блукання. Джерело мистецтва, 1950), бо реальність піддається в ; художньому творі запереченню, вона переборюється, підтверджуючи активність свідомого й підсвідомого у митця. Ці положення по-різному розвивають представники Е.: для Г. Марселя і К. Ясперса характерним є дещо містичне розуміння цих постулатів,- для Ж. -П. Сартра — соціально-політичне (Екзистенціалізм — це гуманізм, 1946; Що таке література, 1947; Критика діалектичного розуму, 1960), К. Ясперс розумів мистецтво як здобуття свободи через соціальну комунікацію, як почуття надприродного, Бога. Ж. -П,Сартр розглядав мистецтво як спосіб, формування в людини потреб свободи, передусім політичної, Е, в художніх творах відбиває настрої інтелігенції, розчарованої соціальними та етичними теоріями. Письменники прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя, На-перше місце вони висувають категорії абсурду буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті. Для них трагічне начало:— ірраціональне, всеохопне ставлення людини до життя, універсальний спосіб буття людини в суспільстві, бо світ — абсурдний, ніщо, а існування, екзистенція людини — це буття для смерті як єдиної мети та підсумку існування.

Найчастіше письменники Е. застосовують прийом розповіді від першої особи, що передає злиття наратора-споглядача і споглядуваного, хитке місце наратора в просторі та часі, що веде до особистісної міфологізації, якій байдуже, чи це житейська правдоподібність, чи притчева алегорія. Не випадково Ж. -П. Сартр назвав письменників ковалями міфів, творцями знаків. Серед письменників, які водночас виступають і як філософи-екзистенціалісти, існує декілька течій: релігійна (Г. Марсель), атеїстична (Ж. -П. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю), онтологічна (М. Мерло-Понті). Окрім французької літератури (Б. Віан, А. Мальро, деякі аспекти в Ж. Ануя — Антігона, 1942; Жайворонок, 1952), поширений Е. у німецькій (Е. Носсак, пізній А. Деблін), англійській (А. Мердок, В. Голдінг), іспанській (М. де Унамуно), американській (Н. Мейлер, Дж. Болдуїн), японській (Кобо Абе) літературах. В Україні проявився у 20-ті у творчості В. Підмогильного (повість Остап Шаптала, 1921, збірка новел Проблема хліба, 1927). Пізніше Е. постав у прозі І. Багряного, Т. Осьмачки, В. Барки, В. Шевчука, в поезії представників нью-йоркської групи, в ліриці В. Стуса.

Екзистенціалізм у літературі. Що таке Екзистенціалізм у літературі? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів

Комментарии закрыты.