Агломерація (лат. agglomerare — приєднувати, наповнювати) — 1) сукупність взаємозв’язаних та взаємодіючих поселень (міст і сіл), що виникли на основі єдиного територіально-виробничого комплексу і мають спільну містоутворюючу і містообслуговуючу основу, спосіб життя, специфічне структурне мешкання. Розвиток науки, виробництва призводить від точкової до регіональної концентрації розміщення нових ланок регіонального науково-виробничого комплексу на територіях суміжних мешкань.
Агломерація є багатогалузевим і багатофункціональним центром національного значення, спеціалізованим у передових галузях виробництва; 2) підготовка шихтових матеріалів (агломерату) до доменної плавки методом спікання потрібних компонентів (дрібних фракцій руди, рудного пилу, дрібнороздрібненого коксу та вапняку), що підвищує продуктивність доменної печі.