Адепт (лат. adeptus — той, хто чогось досяг) — 1) той, хто володіє таємницею якогось вчення, секти; 2) ревний прихильник вчення чи ідеї. У політиці поняття «адепт» звичайно пов’язане з виробленням і пропагандою державної, партійної або корпоративної ідеології і застосовується для позначення осіб, безпосередньо залучених до цього процесу. Адептом називають політичних діячів, що присвятили себе служінню певній ідеї, готові відстоювати її в ідеологічних суперечках або навіть боротися за неї насильницькими методами. Адептом вважається ідейний, переконаний прихильник якого-небудь суспільно-політичного вчення, що сповідує його в силу внутрішньої потреби і повної згоди з усіма його положеннями. Застосовується поняття «Адепт» також і на позначення осіб, що цілком поділяють певні погляди на те або інше коло питань. За потреби адепт може не тільки демонструвати, але і приховувати свою прихильність.
Оскільки найважливіше місце в системі тоталітаризму приділяється ідеологічному контролю над свідомістю людини, її думками, почуттями, внутрішнім світом, тоталітарний режим потребує постійного культивування пануючої ідеології, чому сприяє залучення Адепта. Вони, як правило, посідають ієрархічно високе або навіть привілейоване становище і формують когорту ортодоксальних послідовників вождя-ідеолога. За ідеологічного монізму і повного контролю над механізмами державного управління зазвичай відбувається перетворення частини адептів на професійних функціонерів, що охороняють ідейні основи режиму.