Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Ознаками адміністративного правопорушення є: 1) протиправність, тобто певні діяння, заборонені законом чи підзаконним нормативно-правовим актом, водночас можуть бути порушені норми не лише адміністративного, а й конституційного, трудового, земельного, екологічного, митного права тощо; 2) ступінь вини, який характеризується ставленням особи до власної протиправної поведінки та її наслідків. За цією ознакою адміністративне правопорушення може бути вчинено умисно або з необережності. Адміністративне правопорушення визнається умисним, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправність своїх дій (бездіяльності), передбачала її протиправні наслідки, бажала або свідомо допускала їх настання. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала ймовірність шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити; 3) суспільна шкідливість, яка виявляється у заподіянні шкоди особі, групі осіб чи суспільству або в реальній загрозі її завдання; 4) караність, яка означає, що за адміністративне правопорушення Кодексом України про адміністративні правопорушення чи іншим нормативно-правовим актом на винну особу може бути накладено адміністративне стягнення (покарання).
Складовими адміністративного правопорушення є об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Об’єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини, охорона яких забезпечується застосуванням адміністративних стягнень. Цей загальний об’єкт поділяється на родові об’єкти адміністративного правопорушення. Критерієм поділу є сфера суспільного життя, де вчинено адміністративне правопорушення (охорона праці і здоров’я населення, навколишнє природне середовище, промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт і шляхове господарство тощо). Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується зовнішнім його виявом: дією або бездіяльністю. Суб’єктом адміністративного правопорушення є фізичні особи, тобто громадяни, службові особи, іноземці, особи без громадянства. Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується виною особи у формі умислу чи необережності. Адміністративним правопорушенням визнаються: порушення вимог законодавства про працю; порушення вимог пожежної безпеки в лісах; нераціональне витрачання електричної та теплової енергії; перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху; стихійна торгівля у невстановлених місцях; дрібне хуліганство; неправдивий виклик спеціальних служб та ін. Конкретні види адміністративного правопорушення та покарання, що застосовуються за їх вчинення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення та ін. законами України, що встановлюють адміністративну відповідальність.