Адміністративне регулювання (лат. regulo — влаштовую, впорядковую) — система адміністративно-організаційних заходів, які забезпечують державне регулювання економічної сфери суспільства. Адміністративні методи державного регулювання ефективно застосовуються в таких основних сферах: прямий контроль держави над монопольними ринками; адміністративне регулювання ринків тих товарів нееластичного попиту, які належать до монополії держави, із застосуванням планування цін, введенням твердих ставок акцизних податків; забезпечення економічної бепеки виробництва; розробка стандартів, необхідних для здійснення всіх видів виробничої й економічної діяльності й контролю за їх виконанням; визначення й підтримка мінімально припустимих параметрів і норм життєдіяльності людини; захист національних інтересів у сфері міжнародних економічних відносин.
Сфера застосування адміністративних регуляторів ринкових відносин досить велика. У країнах з розвинутою економікою вони успішно сприяють підвищенню ефективності економічних відносин. Однак вплив держави на економіку не може бути довільним. Ринковий механізм диктує економічним діям держави свої вимоги. Застосування адміністративного регулювання не повинне призводити до ослаблення ринкових стимулів, бо суспільство може зіштовхнутися з такими явищами, як дестабілізація кредитно-грошової системи й державних фінансів, зростання безробіття та інфляції тощо.