Аналіз документів — методичні прийоми і процедури, які використовуються для витягу з документальних джерел (паспорт, диплом, уставні документи організації тощо) соціологічної інформації щодо певних соціальних проблем, процесів, явищ, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Аналіз документів поширений у практиці проведення соціологічного дослідження; застосовується на перших його етапах, оскільки документи є джерелом інформації про матеріальне, духовне життя суспільства, загальні і локальні процеси, що відбуваються в ньому. Аналіз документів як результат осмислення сукупності даних про певну сферу суспільної діяльності дає змогу дослідникові-соціологу: виявити якості та взаємозв’язки соціальних процесів і явищ та прослідкувати їх динаміку; дослідити специфіку взаємодії особистості з різноманітними інституціями та організаціями суспільства; визначити головні норми, ідеали, цінності, що панують в окремих соціальних спільнотах, прошарках, класах, всьому суспільстві, головні тенденції їх соціального розвитку; сформулювати об’єкт, предмет, цілі, завдання і гіпотези дослідження; порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень; отримати інформацію для вирішення досліджуваної проблеми або поглибити її аналіз; зробити характеристику соціальних процесів, які відбуваються на соцієтальному, груповому, індивідуальному рівнях, виявити тенденції та розробити прогнози щодо їх подальшого розвитку; вивчити громадську думку і соціальне самопочуття населення загалом та окремих його прошарків. Оптимальний вибір методу аналізу документів передбачає дотримання таких вимог: визначення виду, форми документа, який підлягає аналізу під час дослідження; з’ясування загальної ситуації на момент створення документа, обставин його виникнення, історичного і соціального контексту; розмежування описів, певних подій та їх оцінок; встановлення надійності документа, його зв’язку з предметом дослідження; добір найбільш адекватного методу отримання первинних даних та їх аналізу. Методи аналізу документів поділяють на неформалізовані (традиційні), які належать до якісних, і формалізовані, які належать до якісно-кількісних методів. Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів передбачає тлумачення документів (найчастіше унікальних, кількість яких незначна), з’ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування певних висновків. Інформація, що цікавить соціолога, переважно міститься у документі у неявному (прихованому) вигляді, а традиційний аналіз документів допомагає перетворювати первинну форму інформації на таку, яка відповідає дослідницьким цілям. За використання традиційного аналізу документів слід з’ясувати: історичний, соціально-політичний контекст документа, сутність; чинники, що сприяли його появі; автора і мету створення документа; надійність документа; достовірність даних, правдивість висвітлення фактів, подій тощо; суспільний вплив, громадський резонанс документа; оцінку логічних, мовних і стильових особливостей документа.
Недоліки методу аналізу документів пов’язані з потенційною можливістю появи суб’єктивних зміщень у сприйнятті та інтерпретації тексту, що виникають внаслідок різноманітних причин (психологічні особливості дослідника, його вікові, статеві та національні ознаки тощо), та кількісними обмеженнями цього методу, оскільки його застосування можливе щодо невеликої кількості документів. Тому в соціології використовують формалізований метод (контент-аналіз) якісно-кількісного аналізу документів, сутність якого полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту згідно з метою та завданнями дослідження; класифікації виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми одноманітних стандартизованих правил пошуку, обліку, оброблення; наступному їх підрахунку і кількісному поданні результатів, що дає змогу уникнути суб’єктивізму у вивченні соціальної реальності, аналізувати, систематизувати і узагальнювати значні масиви документів. Вперше застосував контент-аналіз американський соціолог Г. Лассвел (1930), поширився метод після появи праці американського соціолога Б. Берельсона «Контент-аналіз у комунікаційних дослідженнях» (1950). Потенційними об’єктами контент-аналізу можуть бути різноманітні документальні джерела, які містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постанови, матеріали нарад, програми, листи тощо. Формалізований метод аналізу документів доцільний, якщо потрібен високий ступінь точності, об’єктивності аналізу матеріалу, якщо матеріал значний за обсягом, несистематизований, коли якісні характеристики, що їх вивчає дослідник, фігурують у досліджуваних документах із певною частотою. Застосування контент-аналізу потребує використання спеціальних прийомів і техніки.