Андерсен Ганс Крістіан (1805—1875) — данський письменник, класик світової дитячої літератури, автор комедій і романів.
Найвідоміші твори: «Русалонька» (1837), «Снігова королева» (1844), «Гидке каченя» (1843), «Дюймовочка» (1835), «Нове вбрання короля» (1837), «Принцеса на горошині» (1835).
Народився у м. Оденсі. Головним захопленням у дитинстві став театр. Спочатку він грав у домашньому театрі, майстрував ляльки, шив для них костюми. У чотирнадцять років, після смерті батька, він вирушає в столицю Данії, щоб стати актором, але цій мрії не судилося здійснитися. Андерсен пише вірші, п’єси. У 1826—1827 рр. опублікував кілька віршів. Вперто намагається здобути хорошу освіту, стати письменником, але його довгий час сприймають як посереднього ще й бідного провінціала. Зрештою Андерсен видає твори під псевдонімом — і приходить очікуваний успіх. Він пише романи, нариси, п’єси для дорослої аудиторії. У цьому вбачав своє покликання. Із 1835 р. після обробки цим народної казки «Кресало» і створення кількох власних казок до нього приходить слава казкаря.
Письменник цікавиться фольклором, збирає і досліджує усну народну творчість, як це робили в Німеччині брати Грімм. Одна за одною починають виходити в світ збірки казок Андерсена — «Казки, розказані для дітей» (1835—1837), «Нові казки» (1845—1848), «Історії» (1852—1853). Казки Андерсена тісно пов’язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору і ліризму, фантастика поєднується з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою («Нове вбрання короля», «Соловей», «Кожному — своє місце»). Пожадливим багачам в казках протистоять прості бідні люди, наділені благородними моральними якостями («Стійкий олов’яний солдатик», «Кресало», «Русалонька», «Дівчинка із сірниками», «Снігова королева»). Казки Андерсена сповнені соціального оптимізму і віри у краще майбутнє людства.