Анкета (франц. enquеte — розслідування) — науковий інструмент, призначений для збирання первинної інформації, який має вигляд ієрархічно побудованої і поєднаної єдиним дослідницьким задумом системи питань, спрямованих на виявлення кількісно-якісних характеристик об’єкта і предмета аналізу. Анкета є засобом для збирання даних, що цікавлять дослідника, і засобом комунікативного спілкування дослідника і респондента. З точки зору когнітивного аналізу анкету трактують не як текстовий документ, а як комунікативне середовище, в якому взаємодіють зміст, спрямованість і послідовність анкетних питань; формулювання питання і різноманіття його інтерпретацій; характеристики і умови проведення опитування; особистість анкетера і респондента. Як інструмент наукового дослідження і засіб спілкування анкета сприяє виконанню дослідницького задуму, дає змогу виміряти передбачені параметри, забезпечує всебічне охоплення досліджуваної проблеми (процесу, явища), отримання достовірної інформації. Якість анкети визначається тим, наскільки вміло сформульовані її позиції, і зрозумілістю її питань для респондентів. Розрахована анкета на самостійне заповнення респондентом після інструктажу, проведеного анкетером. Тому важливе значення має композиція анкети: розташування питань, мова і стиль, методичні вказівки із заповнення анкети, а також поліграфічне оформлення. Питання анкети об’єднуються загальною темою дослідження, формулюються відповідно до вимог і розміщуються так, щоб стимулювати респондентів до участі в опитуванні (див.: Анкетування), сприяти підвищенню інтересу до досліджуваної проблеми і щирості відповідей, що забезпечує отримання достовірної інформації. На початку анкети вміщують найпростіші питання, що стимулюють інтерес респондента до дослідження, сприяють встановленню контакту з ним і навчанню техніці заповнення анкети. Далі складність питань зростає, а потім знижується з урахуванням стомлюваності респондента в процесі заповнення анкети.
Структурними елементами анкети є: титульний аркуш, або реквізитна частина (назва, що відображає тему або проблему опитування, назву організації, що проводить опитування, місце і рік видання); вступ, або інформативна частина (звернення до респондента, інформація про мету дослідження і використання результатів, вказівка на анонімність опитування, інструкції із заповнення і повернення анкет); запитальник, або основна частина (блоки питань, пов’язаних з вивченням проблеми); «паспортичка», або класифікаційна частина (блок питань, що розкриває характеристики особистості респондента (соціально-демографічні, професійно-освітні, етнічні, культурні і т. д.), пов’язані з вибіркою дослідження); висновок, або завершальна частина (містить подяку за участь в дослідженні). Усі елементи повинні бути впорядковані і відповідати логіці побудови анкети. Зібрана в анкетах первинна інформація легко піддається математико-статистичній обробці, оскільки анкеті властивий високий ступінь стандартизації (переважання питань закритого або напівзакритого типу). Типовими помилками при розробленні анкети є: виявлення установки дослідника, неадекватність термінів, невідповідність (пропозиція вибрати один або кілька несумісних варіантів відповідей).