Анкетування групове — одноразове індивідуальне опитування групи респондентів, що дає змогу отримати відповіді на питання, вміщені в анкеті (див.: Анкета). Групове анкетування відбувається в одному приміщенні (аудиторії) у присутності анкетера. При груповому анкетуванні анкета не повинна містити більше 30—40 питань з урахуванням соціально-демографічного блоку; питання повинні бути сформульовані ясно і стисло; кількість респондентів у групах не повинна перевищувати 15—20 осіб. Якщо група налічує 25—40 осіб, анкетер повинен мати 1—2 асистентів. Тривалість заповнення анкети не повинна перевищувати 45 хв. Приміщення (аудиторія), в якому проводиться групове анкетування, повинно бути ізольованим від шуму та ін. відволікаючих чинників, респонденти забезпечені ручками або олівцями. Ефективність групового анкетування залежить і від психологічної ситуації анкетування, особистістісних рис анкетера. Анкетер має діяти відповідно до «Інструкції анкетера». За необхідності він консультує респондентів індивідуально.
Усі ускладнення при заповненні анкет анкетер враховує для необхідних роз’яснень у наступних групах опитуваних. Для групового анкетування характерні організаційна доступність, високий рівень (до 100%) повернення анкет, короткі терміни проведення, економність (можливість оперативно за мінімальних матеріальних витрат опитати велику кількість респондентів), анонімність (у т. ч., якщо анкети наперед не пронумеровані) і можливість самостійно-індивідуального заповнення анкети респондентами, що потрапили до вибірки. Недоліками групового анкетування є можливість спотворення відповідей під впливом прямого або непрямого тиску групи, організаційні труднощі (наприклад, час і місце групового анкетування). Різновидами групового анкетування є опитування з урною (заповнені анкети опускаються в урну) і без неї (заповнені анкети віддаються безпосередньо в руки анкетера). При опитуванні з урною неможливе контролювання повноти і якості заповнення анкети (можливість виправити помилки, пропуски в заповненні).