Анкетування поштове — метод збирання первинної соціологічної інформації, різновид заочного анкетування (див.: Анкетування), який полягає у розсиланні анкети поштою за адресами (домашніми чи робочими) тих людей, які, на думку дослідників, репрезентують генеральну сукупність дослідження. До анкети (див.: Анкета) додають супровідний лист із проханням до респондента повернути її після заповнення досліднику. Використовують як основний або додатковий метод дослідження одночасно з отриманням основної інформації за допомогою інтерв’ю (див.: Інтерв’ю). Залежно від мети і завдань поштове анкетування може бути цільовим (експерти з проблеми) або вибірковим (масове опитування). Переваги поштового анкетування полягають в економічності (не вимагає підготовки штату анкетерів або інтерв’юєрів, його вартість зводиться до тиражування запитальника і поштових витрат); оперативності і простоті організації (на стадії розповсюдження анкети робота полягає у відборі необхідної кількості адресатів з підготовлених списків (картки адресатів, виборчі списки) і оформленні поштових відправлень); можливості охоплення великих територій, зокрема важкодоступних районів. Перевагами поштового анкетування також є незалежність відповідей респондента від впливу інтерв’юєра, можливість обрати час і місце заповнення анкети; вищий відсоток відповідей на особливо інтимні питання.
Недоліки поштового анкетування зумовлені невисокою якістю отримуваної інформації внаслідок відсутності контролю за заповненням анкети (можливість впливу третіх осіб, групового заповнення анкети); неповним або формальним заповненням анкети; невисоким відсотком або затягуванням термінів повернення анкет, що призводить до спотворення параметрів вибіркової сукупності. Найбільший вплив на підвищення відсотка повернення анкет мають три групи факторів: контакти з респондентами (попередній (повідомлення про майбутнє опитування), основний (розсилка анкет), стимулювальний (нагадування про повернення анкет)); змістовне і психологічне оформлення всіх видів контактів (персоналізація, анонімність, оформлення анкети, винагорода і т. д.); особистість респондента (його інтерес до проблеми, соціальна активність, готовність піти на витрати вільного часу, необхідні для заповнення і відправки анкет). Врахування цих факторів підвищує відсоток повернення анкет респондентами (до 80%).