Безпека міжнародна — 1) стан економічних, політичних, соціальних, військових, міжнародних відносин, за якого гарантується захист від зовнішніх загроз кожній країні, унеможливлюються війни, локальні воєнні конфлікти і сутички; 2) метод захисту національних інтересів чи тиску на інші держави. Міжнародна безпека покликана забезпечувати систему доктрин, концепцій, міжнародних організацій, дій, скерованих на зменшення домінування окремих країн або блоків у міжнародних відносинах, на врегулювання й збалансування міжнародних інтересів за принципами ООН і нормами міжнародних договорів, угод; діяльність світового співтовариства, народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення й відвернення загрози, здатної згубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей, завдати непоправних збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку. Потреба в міжнародній безпеці є одним з основних мотивів діяльності людей і світового співтовариства. Система міжнародної безпеки сучасних розвинутих держав включає такі елементи: наукову теорію (філософію), доктрину (концепцію), політику, стратегію й тактику забезпечення міжнародної безпеки; сукупність міжнародних, державних і громадських (недержавних) інститутів та організацій, які забезпечують безпеку особистості й суспільства; засоби, способи й методи забезпечення міжнародної безпеки. Розрізняють такі типи міжнародної безпеки: за масштабом (глобальна, міжнародна, регіональна, локальна); за рівнями суб’єктності (особиста, суспільна, державна, колективна); за суспільними сферами (політична, економічна, соціальна, гуманітарна, психологічна, військова, культурна).
Становлення системи міжнародної безпеки спирається на закони залежності її ефективності і дієздатності від характеру небезпек і загроз, від потенціалу міжнародних організацій. Зміна системи міжнародної безпеки зумовлена зміною історичних епох. Наприкінці XX — на початку XXI ст. відбувається перехід від блокової, замкнутої силової системи міжнародної безпеки до системи колективної. Основою успішної діяльності системи міжнародної безпеки є реальне сприйняття й пізнання небезпек і загроз. Важливо їх правильно систематизувати і ранжувати за мірами зрілості та втрат, яких вони можуть завдати особистості, суспільству, світовому співтовариству. У сучасних умовах міжнародна безпека усе частіше ґрунтується на співпраці держав, міжнародних організацій, правоохоронних органів, зокрема у сфері боротьби з тоталітаризмом і міжнародним тероризмом.