Благодійництво — добровільна діяльність фізичних і юридичних осіб, організацій та об’єднань, пов’язана з наданням безкорисливої фінансової, матеріальної, організаційної та ін. допомоги особам, що потребують підтримки і соціального захисту, а також підприємствам, установам, закладам, організаціям будь-яких форм власності з метою здійснення ними соціально важливих функцій. Благодійництво являє собою акт односторонньої підтримки, коли друга сторона не несе жодних зобов’язань щодо благодійника як першої сторони. Саме тому благодійництво можна визначити як соціальну дію, що ґрунтується на високих моральних якостях благодійника і є безоплатною (безкоштовною) для отримувача. Благодійництво виключає будь-який комерційний зиск, отримання прибутку або інших матеріальних вигод, не передбачає реклами діяльності або продукції фізичних і юридичних осіб. Підтримка політичних партій і рухів, об’єднань і блоків, політичних, у т. ч. і виборчих, кампаній, спонсорство не можуть розглядатись як благодійництво.
Воно може здійснюватися в таких формах: одноразова або систематична фінансова допомога; фінансування конкретних програм; дотації фізичним особам; допомога, що надається на основі угод (контрактів); дарування, передавання в безоплатне (пільгове) користування власності, засобів виробництва тощо; дозвіл на використання своєї символіки, назви, торгової марки; надання допомоги особистою працею або результатами власної праці, передавання результатів власної творчої діяльності; прийняття зобов’язань по повному або частковому утриманню об’єктів меценатства тощо. Попри багатовікові традиції в Україні відсутнє цивілізоване правове поле для благодійництва. Державою благодійництво розглядається як комерційна діяльність, що, зважаючи на податковий прес, не сприяє її поширенню й утвердженню. Різновидом благодійництва є меценатство.