Блок Олександр Олександрович (1880—1921) — російський поет, найвідоміиіий представник символізму поезії «срібної доби».
Автор поетичних збірок «Напередодні світу» (1898—1900), «Вірші про Прекрасну Даму» (1901—1902), «Розпуття» (1902—1904), «Бульбашки землі» (1904 -1905), «Місто» (1904—1908), «Снігова маска» (1907), «Страшний світ» (1909—1916), «Арфи і скрипки» (1908—1916), поеми «Дванадцять», вірша «Скіфи» (1918) та інших.
Народився майбутній поет 16 листопада 1880 р. в Петербурзі. Виховувався у родині діда, відомого вченого-ботаніка О. Бекетова. У 18-річному віці видав першу збірку віршів. У 1903 р. одружився з Любов’ю Менделєєвою, жінкою, що надихала його на створення шедеврів протягом усього життя (цикл «Вірші про Прекрасну Даму»), хоча стосунки з нею після одруження були непростими. 1907—1916 рр. були надзвичайно плідними. У цей час виходить більшість його поетичних збірок. Революцію поет сприйняв як очищення, проте реальність принесла розчарування.
Зовні активний, Блок працює в слідчій комісії Тимчасового уряду, бере участь у створенні нових літературних серій книжкових видань, виступає з віршами, багато спілкується з літераторами. Проте настрій його дедалі погіршується, поет хворіє і 7 серпня 1921 р. помирає. Творчість Блока є найповнішим виявом російського символізму. Його поезія підбивала підсумки під здобутками «золотої доби» й припадала на час становлення модернової «срібної доби». Поезії Блока притаманна містичність. Катастрофічність навколишнього світу він передає через образи-символи. Ліричний герой Блока далекий від реального життя. Він живе у вигаданому світі, де панує невизначеність, таємні бажання, сподівання на краще.