Бодлер Шарль (1821—1867) — французький лірик XIX ст.; творчість якого вінчала собою поезію романтизму і водночас торувала шлях європейському символізму.
Відомі твори: збірка «Квіти зла» (поезії «Альбатрос», «Відповідності», «Гімн красі», «Вечорова гармонія», «Зосередження», 1857), «Маленькі поезії в прозі» (вид. 1869), книга статей «Романтичне мистецтво» (вид. 1868).
Народився Шарль Бодлер 9 квітня 1821 р. у Парижі в родині сенатора Жозефа Франсуа Бодлера. Коли Шарлеві ще не було шести років, його батько, який був на тридцять чотири роки старший за свою дружину, помер. Невдовзі мати майбутнього поета вийшла заміж за командира батальйону Жана Опіка. У 1833 р. родина переїхала до Ліона, і Шарля віддали до інтернату Королівського колежу. Цього інтернатного «заслання» своїм близьким він так і не вибачив. За три роки сім’я повернулася до Парижа, де Шарль навчався у колежі Людовіка Великого. У 1839 р. Бодлер став бакалавром. Продовжувати освіту він відмовився, заявивши, що хоче стати письменником. У 1841 р. згідно з рішенням сімейної ради Шарль вирушає до Калькутти. Провівши у мандрах близько півроку, але не діставшись до Індії, він 1842 р. повертається до Парижа. Через рік Бодлер дебютував у колективній збірці «Вірші». У 1844 р. за ініціативою матері поет був позбавлений права самостійно розпоряджатися батьківською спадщиною. Незабаром виходять друком збірки його критичних статей «Салон 1845 року» та «Салон 1846 року». У 1848 р. поет бере участь у повстанні Паризької комуни, стає співредактором демократичної газети «Салю Публік». Того ж року був оприлюднений його переклад оповідання Е. По («Месмеричне одкровення»).
Надалі Бодлер активно перекладатиме По, а також видасть дві книжки, присвячені творчості американського митця: «Едгар Аллан По, його життя і його творіння» (1852) та «Нові нотатки про Едгара По» (1857). У 1857 р. вийшла друком головна книжка бодлерівських поезій — «Квіти зла». Того ж року відбувся судовий процес, внаслідок якого на автора та видавців було накладено штраф у триста франків, а із «Квітів зла» вилучено шість віршів. У наступні роки Бодлер опублікував збірку критичних статей «Салон 1859 року», книжку «Штучний рай» (1860), друге видання «Квітів зла», доповнене тридцятьма двома віршами (1861), та близько п’ятдесяти віршів у прозі (1857—1867), які після смерті поета були надруковані окремою книжкою під назвою «Паризький сплін». У 1864 р. Ш. Бодлер приїхав до Бельгії, аби прочитати курс лекцій та домовитися про видання своїх творів. Утім, поїздка виявилася невдалою, що й відобразилося у створеному в Брюсселі циклі ущипливих поезій «Диво Бельгії». У 1866 р. поет випустив збірку «Уламки», що переважно складалася з вилучених із «Квітів зла» віршів, а також надрукував книжку «Нові квіти зла». Того ж року він тяжко захворів. Ш. Бодлер пішов з життя 31 серпня 1867 р.