Борн Бертран де (бл. 1140 — бл. 1215) — провансальський поет-трубадур, яскравий представник ліричного жанру під назвою «сирвента».
Відомостей про поета збереглося мало. Відомо, що він належав до феодальної верхівки, відігравав помітну роль у політичних подіях свого часу. Завжди прагнув війни і, за легендою, розпалював чвари, де тільки міг: між батьком і сином, між королем Франції і королем Англії. Стан миру виводив войовничого поета з рівноваги. Своїми сирвентами він намагався пробудити гнів, обурення, покласти початок ворожнечі. Бертран де Борн писав сирвенти на суспільно-політичні теми, ставився до віршування як до ремесла, якому можна навчитися. Проте його творчість переконливо доводить, що без таланту й натхнення нічого не можна створити. Його дотепні й іронічні сирвенти відрізняються багатством мови.
Поет має своєрідне почуття гумору. Знаменитою за часів Бертрана де Борна була його канцона «Збірна дама», написана в жанрі пародії. Автор уявно побував у всіх відомих знатних дам, у кожної запозичив найкращу рису і створив образ ідеальної жінки, не раз оспіваний середньовічними трубадурами. Бертран де Борн у такий спосіб висловив свій протест проти ідеалізації земної жінки. Такі погляди на жінку й на кохання не були характерними для трубадурів. Прославив себе Бертран де Борн сирвентами на тему міжусобних воєн. Тут він виступає особливо дошкульним, іронічним, дотепним, аби викликати гнів і ворожнечу.