Верифікація. Що таке верифікація?

Верифікація (лат. verus — справжній і facere — робити) — логіко-методологічна процедура встановлення істинності наукових гіпотез (або інших наукових тверджень) на основі їх емпіричної перевірки. Розрізняють безпосередню верифікацію — пряму перевірку тверджень, в яких формулюються дані спостереження чи експерименту (або тверджень, що фіксують взаємозалежність цих даних), і опосередковану верифікацію — встановлення логічних відносин між опосередковано верифікованими і прямо верифікованими твердженнями. Перше експліцитне формулювання принципу верифікованості було здійснене Ф. Вайсманом у роботі «Логічний аналіз понять ймовірності» (1930). Концепцію верифікації розробили учасники віденського гуртка. У межах логічного позитивізму верифікацію розглядають як спосіб перевірки наукових тверджень, які розуміються як «протокольні положення, тези», що фіксують дані безпосереднього досліду. «Протокольними положеннями» вважають речення, які виражають факти просто і безпосередньо, без будь-яких переробок, змін чи доповнень. Факти, виражені в «протокольних положеннях» без будь-яких викривлень, є безумовними висхідними позиціями знання. Положення, що фігурують у науковому знанні, поділяються на два класи: 1) положення, що не мають предметного змісту, тобто які передують судженням, зводяться до тавтології і належать до логіко-математичної сфери, аналітичні, логічні істини; 2) осмислені положення, що зводяться до емпіричних фактів та до сфери конкретних наук — фактичні істини. Верифікація найчастіше використовується в емпіричній соціології.

На етапі підготовки дослідження верифікація здійснюється через встановлення відповідності структури і логіки інструментарію методичним та методологічним вимогам; на етапі пілотажного дослідження з’ясовується стійкість інструментарію за допомогою визначення однозначності сприйняття респондентом питань анкети; на етапі польових робіт виявляють рівень стандартизації дослідницької ситуації; на етапі оброблення та аналізу даних встановлюють узгодженість результатів відповідей кількох однакових за значущими соціальними характеристиками груп респондентів. У соціально-прогностичних дослідженнях верифікація полягає у визначенні рівня достовірності розробленого прогнозу, перевірці його обґрунтованості. Абсолютна верифікація прогнозу, тобто встановлення його відповідності дійсному стану об’єкта в прогнозованому майбутньому, практично неможлива, але на завершальних стадіях розроблення прогнозу можлива відносна верифікація — визначення відповідності прогнозної розробки вимогам сучасної науки. Для визначення обґрунтованості, надійності й точності соціального прогнозу використовують експертні оцінки, повторні або паралельні прогнозні розробки, зіставлення розробленого прогнозу та ін. процедур.

Верифікація. Що таке верифікація?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *