Внутрішня політика — сукупність напрямів діяльності держави, її структур та інститутів, а також суспільних інститутів, спрямована на збереження або реформування існуючого суспільного і державного ладу, регулювання суспільного життя. Зміст внутрішньої політики та її характер залежать від природи панівних класів, верств, груп, політичних партій, які, спираючись на владу, прагнуть зміцнення свого панування, збереження і розвитку соціально-політичних відносин. Фундаментом внутрішньої політики є співвідношення соціально-економічних умов, що склалися на певному етапі розвитку суспільства, та похідного від нього співвідношення пануючих у суспільстві класів та ін. суспільних груп, що визначає пріоритетність цілей, вибір методів і засобів, ступінь задоволеності проміжними результатами внутріполітичного розвитку. Внутрішню політику здійснюють владні структури, які спираються на економічну і політичну могутність держави, інститути політичної системи та авторитет політичних партій і лідерів.
Методи розв’язання внутріполітичних завдань зумовлені монополією держави на політичну владу в суспільстві, яка при досягненні своїх цілей спирається не лише на мирні, а й на насильницькі засоби, економічні важелі та пільги; створення соціально-престижних і непрестижних суспільних статусів, стимулювання та розвиток соціального замовлення у необхідному напрямі; пропагандистські й репресивні заходи; цілеспрямовану організацію соціального виховання, загальної та спеціальної освіти; паспортний, візовий і митний режими; бюрократичну регламентацію в різноманітних сферах людської діяльності; заходи у сфері охорони здоров’я та спорту; створення нових робочих місць і перепідготовка кадрів та ін. Внутрішня політика є визначальною для розвитку зовнішньої політики і одночасно перебуває під її впливом. Взаємодія зовнішньої та внутрішньої політики у теоретичному плані виражена у концепціях «циклічного розвитку силової політики» і «балансу сил», які ґрунтуються на тому, що й внутрішня, і зовнішня політика є боротьбою за владу і вплив, яка модифікується лише різними умовами, що складаються у внутрішній і міжнародній сферах. Ефективність внутрішньої політики залежить від наукового забезпечення і таланту керівників держави, досконалості законодавчої бази і прагнення політичних еліт до вирішення політичних конфліктів цивілізованим шляхом.