Війна «холодна» — конфлікт між капіталістичним і соціалістичним таборами у другій половині ХХ ст. Її початком вважають виступ з доповіддю президента США у Фултоні (США) в 1947. «Холодна» війна реалізовувалася як методами ідеологічної та психологічної боротьби, так і методами справжньої війни: протистоянням військових блоків (передусім НАТО і країн Варшавського договору), регіональними військовими конфліктами в усьому світі, розвідувальними заходами, диверсіями тощо.
«Холодна» війна охоплювала світ загалом, окремі регіони, країни; під час неї зникла відмінність між фронтом і тилом, між громадянською та міжнаціональною (міждержавною) війною; велику роль відігравали засоби масової інформації, підривні ідеологічні і психологічні акції. Розпад соціалістичного співтовариства й Варшавського договору, а потім — СРСР, Югославії, Чехословаччини, возз’єднання Німеччини та трансформацію інших країн соцтабору у вільні суспільства було розцінено як безперечну перемогу країн з капіталістичним вибором в глобальній «холодній» війні.