Вільнодумство — напрям духовних та інтелектуальних пошуків, ідейна течія, яка полягала у звільненні від догматизму й авторитаризму релігійних, політичних, традиційних та ін. обмежень, у раціональному, критичному підході до явищ природи, громадського життя, суспільної свідомості. Воно виявляється у різних аспектах: антирелігійному, політичному, правовому і т. п., може також поєднувати ці аспекти. Ідеї вільнодумства мають різний ступінь прогресивності, бувають систематизованими або окремими. Термін «вільнодумство» запровадив англійський матеріаліст А. Коллінз, розуміючи його як метод пізнання, осягання будь-якого явища, істини. Загальною об’єктивною тенденцією духовної культури було розширення сфери вільнодумства і його впливу на суспільство, хоча цей процес не був прямолінійним. Ступінь інтенсивності і поширення вільнодумства залежить від рівня соціальної свободи, поступального розвитку продуктивних сил, науки, культури. Критичне ставлення до релігії підсилювалося в періоди динамічного розвитку суспільства, розквіту політичного і культурного життя, у періоди серйозних змін, що готуються у суспільстві. Розвиток вільнодумства пов’язаний з процесом реалізації людських можливостей у сфері пізнання і перетворення навколишнього світу, з трудовою діяльністю. За допомогою праці було з’ясовано сутність багатьох природних явищ, люди звільнилися від релігійних перекручувань, догм, забобонів. Праця нерозривно пов’язана із процесом пізнання, дає змогу розкривати причинно-наслідкові зв’язки у матеріальному світі, зокрема ті, що сприймалися як результат дії надприродних сил; наука інтенсифікує і поглиблює це пізнання. Вільнодумство пов’язане із соціальним прогресом людства. Зміни способу виробництва, перетворення в суспільстві спростовують ідею залежності суспільного розвитку від вищих сил. Отже, вільнодумство супроводжує духовний прогрес.
Плідні форми вільнодумства сприяли усвідомленню, що творчі можливості людини дають змогу удосконалювати матеріальний світ і суспільні відносини. Вільнодумство виявляється в різних формах: богоборство, скептицизм, антиклерикалізм, індиферентизм, нігілізм, гуманізм, пантеїзм, деїзм, атеїзм і т. д., які посідають різне місце у житті суспільства і відіграють неоднакову роль у його еволюції, мають певні особливості в різні епохи. Наприклад, ідейна боротьба у період середньовіччя містила релігійні, антиклерикальні елементи різних форм антирелігійного вільнодумства. У єресях поєднувалося як політичне вільнодумство, так і вільнодумство щодо релігії. В історії вільнодумства виділяють такі періоди: 1) давнього світу; 2) епохи середньовіччя; 3) Відродження; 4) Нового часу; 5) новітнього часу. Сучасне вільнодумство відображає різні ідеологічні позиції, інтереси різних соціальних верств тощо. Розвиток суспільства супроводжувався активізацією вільнодумства, елементи якого сприяли формуванню самостійності мислення, що допомогло прогресивному розвитку суспільної свідомості відповідно до розвитку соціально-економічного життя суспільства.